10 ликів Смерті

Poradi.com.ua_30.01.2015_tD2g9BtGcYMBOТи напевно в курсі, хто такий Аїд, або Похмурий жнець. Але сьогодні ми підібрали для тебе десяток уособлень Смерті родом з різних країн з абсолютно різними традиціями і культурою, про які, можливо, ти ніколи і не чув.

10. Миктлантекутли, Ацтеки

Poradi.ком.ua_30.01.2015_chVhVllMvB8pR

Миктлантекутли, або «Владика Миктлана», був одним з декількох ацтекських богів підземного світу, а точніше, він правил самої нижньої, дев’ятої пекла Миктлана – північного царства мертвих. Як і більшість ацтекських божеств, він був пов’язаний з тваринами, у його випадку – з павуками, совами і кажанами. Традиційно він зображується, як закривавлений скелет з намистом з людських очних яблук. Священики Миктлантекутли вихваляли божество ритуальним канібалізмом, а потрапити до нього в царство могли лише ті, хто помер звичайною смертю – не на війні, під час жертвопринесення і не під час пологів.

Кецалькоатль, ацтекський бог творіння і життя, спустився в підземний світ до Миктлантекутли і його дружині Міктлансіуатль за кістками померлих, щоб на землі з них створити людей, але бог мертвих несподівано передумав. Тоді Кецалькоатль створив свого двійника, зібрав у різні мішки кістки жінок і чоловіків, але Миктлантекутли наказав своїм поплічникам вирити яму і заманити бога-творця в пастку. Останній в неї потрапив, впав на зібрані кістки і переламав їх. І невідомо, як би повернулася доля людства, якби Кецалькоатль не зміг вибратися з ями і втекти з Миктлана, адже в подальшому він окропив своєю кров’ю зламані вкрадені кістки і створив чоловіків і жінок. Саме тому всі люди різного зросту: Творець прошляпив цілісність вихідного матеріалу.

9. Супай, Інки

Роботи.ком.ua_30.01.2015_06cVe5DVPzZe1

У міфології інків Супай вважався богом смерті, володарем царства мертвих і ватажком всіх існуючих демонів. Він зображувався так, як зараз зображуються «сучасні» демони: потворним і рогатою, але незважаючи на це, його образ не викликав у інків ненависті. Хоч він і був втіленням зла та горя, Супай також шанувався як головний провідник між світом живих і мертвих, плюс до всього його можна було задобрити ритуальними урочистостями і жертвопринесеннями. Традиція подібних святкувань збереглася і донині. У Перу в місті Пуно на березі озера Тітікака досі проходить традиційний фестиваль Мамача Кандича, куди приїжджають тисячі жителів Південної Америки і натовпи туристів, сподіваючись задобрити суворого бога двотижневими танцями в яскравих карнавальних та рогатих костюмах.

8. Танатос, Греція

Poradi.com.ua_30.01.2015_RVUNMm1fcgcek

Танатос був грецьким богом ненасильницької смерті (на відміну від Марса в римському божественному пантеоні), братом бога сну Гіпноса, богинь долі мойр та Немесиду. Танатос зображувався як бородатий чоловік з крилами, подібно християнській ангелу, з мечем або факелом у руках і вважався безпосереднім уособленням смерті. Будинок Танатоса в Тартарі, але, згідно з міфами, він завжди жив біля трону Аїда. Це божество було згадано Гомером в Іліаді, а також у численних текстах Стародавньої Греції.

У деяких трактатах його осмеивали за те, що він був обманутий і закутий в ланцюги Сізіфом, в слідстві чого люди знайшли безсмертя на кілька років. Коли це сталося, Арес, бог війни, неймовірно розсердився, помітивши, що на полі бою ніхто не вмирає, бо він вирішив розібратися з цією справою по-своєму: звільнив Танатоса, наскаржився Зевсу, який потім засудив Сізіфа після смерті до кінця століть викочувати на гору, розташовану в Тартарі, важкий камінь, який, ледь досягнувши вершини, буде знову скочуватися вниз.

7. Донн, Ірландія

Poradi.с.ua_30.01.2015_XsWpMF9o2R9PY

Наступний бог смерті родом з Ірландії. Якщо бути більш точним, за переказами Донн живе на острові до південно-захід від Ірландії і любить влаштовувати бурі, руйнуючи кораблі, тим самим поповнюючи чисельність свого царства. Найцікавіше те, що спочатку Донн був простим смертним. Він був убитий в бою, коли прибув зі своїми братами і військом на південно-західний край острова під час свята Белтейн і знищив племена богині Дану. Це розлютило богиню землі Эриу, і вона скинула його в море. На місці падіння з’явився острів – «обитель Донна», куди після смерті стали відпливати душі всіх померлих. Вважається, що й донині Донн ходить тінню по світу живих, віщуючи хвороби, голод і смерть.

6. Менг, Китай

Poradi.ком.ua_30.01.2015_GjifSSO5wwkqs

У Китайській міфології Менг була богинею забуття. Вона мешкала в царстві мертвих – Диюйе – і допомагала душам, готовим до наступних перерождениям, забути своє минуле життя з допомогою чаю Забуття. Є легенда, яка свідчить, що одного разу народилася дитина, який відразу після народження почав говорити осмисленої і багатою мовою. Це сталося через те, що душі вдалося втекти від правоохоронців царства мертвих і від обов’язкової церемонії чаювання, викликає у душі повну амнезію.

5. Седна, Інуїти

Заради.com.ua_30.01.2015_T2yLoVekloLUj

У міфології ескімосів Седна описується як господиня підземного світу, богиня моря і тварин.

Одна з легенд говорить, що коли-то вона була прекрасною смертною жінкою, яка жила на березі моря зі своїм батьком, так як мати її померла, коли Седна була ще дитиною. Слух про її красу поширювався зі швидкістю вітру, і чоловіки зі всього світу намагалися добитися її руки і серця. Одного разу Седну заманила на свій острів чайка, співоча дівчині пісні про те, як добре і чудово живеться в її будинку. Коли крига скресла, Седна вирішила відправитися за птахом, але, потрапивши на місце, виявила, що її новий будинок був порожній, і крім риб’ячої луски, вітру і снігу в ньому нічого не було.

Цілий рік провела Седна під замком, поки лід знову не зійшов, і її батько не прийшов до неї на допомогу. Він убив птицю і посадив дочку в човен, але піднявся страшний вітер і шторм, чоловік злякався і запропонував чайкам зжерти дочка, лише б поплисти живим з цих вод. Седна намертво вчепилася в краю човна, тоді батько зламав їй пальці однієї руки, які стали океанськими китами, зламав пальці іншої руки, які перетворилися в океанських тюленів. Седна впала у воду, чайки, вирішивши, що вона потонула, полетіли, а вітер стих. Батько підняв Седну в човен, і вони разом пливли до берега. Коли він заснув Седна наказала своїм псам зжерти руки і ноги батька, а прокинувшись, він прокляв і її, і її собак, після чого земля розверзлася й поглинула їх усіх. З тих пір вони так і залишилися в підземному світі Адливун, де правлять і донині.

4. Анку, Кельти

Poradi.ком.ua_30.01.2015_00Imc2QTytBZR

На північно-заході Франції бретонці вважали, що Анку є уособленням смерті. Зазвичай він зображується або як високий худий чоловік з білим волоссям, або як скелет, який роз’їжджає на тому возі, запряженому скелетами коней у супроводі двох химерних фігур. Коли настає ніч, Анку сідає в свою воза і вирушає збирати душі по всій сільській місцевості, зупиняючись біля будинку вмираючого або тяжко хворого. Після того, як його віз наповнюється, він відвозить вантаж Анаону, царя підземного світу.

У деяких культурах Анку вважається першим сином Адама і Єви, а в інших тексти свідчать, що він – останній померлий чоловік в ніч з 31 грудня на 1 січня і змінює на посаді попередню інкарнацію Анку. Також існує версія, що в Анку перетворюється той, кого першого поховали на кладовищі.

3. Гильтине, Литва

Роботи.ком.ua_30.01.2015_HCViUmREVxqw3

Гильтине була привабливою молодою жінкою, коли була похована живцем на сім років. Після того як вона вибралася на волю, вона перетворилася на потворну стару з синім носом і отруйним язиком, який використовувала, щоб облизати тих, хто був приречений на смерть. По суті, вона і богиня смерті, і втілення самої смерті, як і Похмурий Жнець.

Гильтине здатна змінювати свою форму і зовнішність, перетворюючись у предмети або інших людей. Легенда свідчить: якщо помираючий бачить її у підніжжя свого ліжка, то в нього ще є шанс на одужання, але якщо Гильтине стоїть в головах, то душа людини саме швидке час відправитися на той світ. У денні години вона бродить по кладовищу і облизує трупи, щоб отримати отруту, якою вбиває людей. Деяких своїх жертв Гильтине душить. Її можна обдурити й відстрочити дату смерті, але лише на час. В кінцевому підсумку Гильтине наздожене і забере будь-якого.

2. Масау, індіанська народність Хопі

Poradi.ком.ua_30.01.2015_tobnEoxZx2mH8

На відміну від інших божеств і володарів підземного світу, Масау був дуже любимо і шануємо індійським народом Хопі. За легендою, саме він навчив людей мистецтва сільського господарства, а також неодноразово попереджав їх про різні небезпеки. Його прозвали великим другом і охоронцем, і ніхто не боявся зустрічі з ним у підземному царстві мертвих.

1. Айта, культура Етрусків

Poradi.ком.ua_30.01.2015_lZTXt5RGX5ySC

Айта – етруська версія смерті-демон з головою вовка. Він зображувався на поховальних урнах в образі бородатого чоловіка в пишній хутряній шапці, зробленої з вовчої шкури. І саме Айта забирав душі померлих з похоронних урн і вів за собою в світ мертвих.