Боб Марлі — той, хто створив реггі

Poradi.ком.ua_2.07.2014_W7QRe5hDL2XVnІсторія поп-культури не знає випадків, коли б людина ще за життя здобув таку славу. Мова йде не про кількість шанувальників, а про якість ставлення до кумира. Для більшості тих, хто слухав його пісні ще в шістдесяті-сімдесяті роки двадцятого століття, Боб не був ні улюбленим музикантом, ні навіть ідеологічним лідером, він був буквально Месією.

Роберт Неста Марлі народився 6 лютого 1945 року в маленькому селі Найн-Майлс на півночі Ямайки. Його батько — білий офіцер ВМС Великобританії Норвал Марлі, яким до моменту народження сина було вже 55 років, мати — вісімнадцятирічна ямайська дівчина Седелла Букер. За всю свою життя Боб бачив батька двічі — той постійно був на службі в море. А в 1955 році, коли хлопчикові виповнилося 10, Норвал помер.

На початку шістдесятих мати з сином перебралися до столиці Ямайки — Кінгстон, де осіли в бідному районі під назвою Тренчтаун. Там він познайомився з Невілом Лівінгстоном на прізвисько Кролик і Пітером Макінтошем, надалі відомим як Пітер Нудота, з яким Марлі став робити перші кроки на музичному терені. Новоспеченим музикантам вдалося заручитися підтримкою Джо Хіггса, відомого ямайського співака, який спершу допомагав юнакам ставити вокал, а трохи пізніше влаштував прослуховування у місцевої антрепренерши Леслі Конг. Результатом цієї зустрічі стали вийшов у 1963 році сингл «Judge Not» (спільна робота Марлі і Хіггса) і створення групи «The Wailing Wailers» («Належні плакальники»).

Заради.com.ua_2.07.2014_cpElEQemLAN39Перший же сингл групи «Simmer Down» (1964) очолив хіт-парад Ямайки і розійшовся тиражем більш ніж 80 тисяч примірників. У середині 60х в Кінгстоні рух раста переживало неймовірний підйом, і Боб Марлі став пророком нової релігії. Так на світ з’явився реггі. Однак, аж до початку 70х Wailers, не дивлячись на величезну популярність на Ямайці, не були відомі за межами острова. У 1972 році, після тривалих спроб поширити свій вплив за межами однієї держави, «The Wailers» нарешті уклали контракт з популярною фірмою Island Records і випустили альбом «Catch A Fire», успіх якого перевершив усі сподівання як самих музикантів, так і представників звукозаписної компанії.

У 1973 році гурт запросили виступати на розігріві у Sly & The Family Stone. Однак The Wailers невдовзі виключили з туру, оскільки публіка приймала їх тепліше, ніж хедлайнерів. Так почалося тріумфальне сходження Боба Марлі на вершину музичного Олімпу — у всіх можливих хитпарадах Європи і Америки група займала лідируючі позиції, на Ямайці ж за Марлі закріпився статус національного героя.

Роботи.ком.ua_2.07.2014_qlyQz0TkFrDZvВ 1976 році в кінгстонському гетто йшла справжня війна. Марлі, чий авторитет на батьківщині був незаперечний, вирішив зі сцени закликати виючих до світу. Напередодні майбутнього виступу в будинок співака увірвалися кілька озброєних осіб і відкрили стрілянину. Сам музикант і члени його групи були поранені, проте концерт все ж відбувся, хоча і був скорочений. Наступні 4 роки Марлі провів у подорожах. Але в 1980 році здоров’я співака різко погіршився — у нього була виявлена злоякісна пухлина в пальці ноги. Незважаючи на серйозну загрозу життя, від операції Марлі відмовився — почасти з релігійних міркувань. Хвороба прогресувала дуже швидко. На початку 1981 року, сознав, що вмирає, співак попросив відвезти себе на батьківщину, проте дістатися до Ямайки так і не встиг.

Боб Марлі помер у госпіталі Майамі 11 травня 1981 року. Йому було 36 років. У день його похорону був оголошений національний траур, і, за свідченнями очевидців, багато жителів острова сприйняли відхід співака як особисту втрату.