Чим зайнятися на вихідних #10

Нарешті добралися до першого ювілею і тому хочемо тобі запропонувати сьогодні щось зовсім дивне і унікальне, але між тим досить просте. У цій серії текстів, як ти зрозумів, ми радимо те, що самі з задоволенням зробимо на вихідних, — без брехні. Справи незапорошену, зате дають якесь відчуття цілісності і корисності вихідного дня. Всяко краще, ніж просто проспати і пробухать це час і повернутися на роботу в розбитому стані.

Прочитай есе Курта Воннегута «Людина без батьківщини»

Poradi.с.ua_17.11.2016_ao9JDkhPc77Xv

Ми вбиваємо систему життєзабезпечення цієї планети отрутами, породжуваними всієї цієї нашої термодинамічної гулянкою, яку ми тут влаштували за допомогою атомної енергії і викопного палива, і всі про це знають, і нікому немає до цього справи. Ми ж самі справжні психи. Я думаю, імунна система планети намагається позбутися від нас з допомогою Сніду, нових епідемій грипу, туберкульозу тощо.В оригіналі есе називається «Людина без батьківщини, чи Америка розбушувалася». Есе було опубліковано в 2005 році, але ти це зрозумів вже з назви — є прив’язка до президента. Власне, есе являє собою збірник думок старого письменника. Думок про все на світі, які структуровані у певний посил, який повинен змусити тебе замислитися про сутність свого буття. Написано легко і просто, багато гумору і життя.

Текст відображає особистий досвід автора, в ньому знаходиться місце багатьом автобіографічним пасажів, про яких Курт Воннегут більше ніде не згадував. Шалено цікаве чтиво. Старий вовк ділиться досвідом з молодим поколінням, розповідає про своє ставлення до політиків, війнам, екології, любові і щастя. Але не чекай там райдужних фарб — Воннегут не забуває говорити про те, що його покоління просрало світ.

Послухай прелюдію до музичної драми Ріхарда Вагнера «Трістан та Ізольда»

Ми вибрали для тебе повноцінне концертне відео з увертюрою з «Трістана та Ізольди» Вагнера. Її ти міг чути у фільмі Ларса Фон Трієра «Меланхолія», який нас сильно свого часу вразив і, соромно зізнатися, наше знайомство з творчістю Вагнера почалося саме з нього.

На відміну від багатьох композиторів, Ріхард Вагнер звучить сучасно, тому коли його слухаєш, то спати не хочеться, в мізках не деренчить думка про те, що «це треба швидше вимкнути». Навпаки, ти вникаєш в музику і розумієш, що більшість сучасних виконавців — просто діти порівняно з титаном Вагнером. Якщо сподобалася увертюра, то спробуй подивитися всю музичну драму — вона триває близько чотирьох годин, і там є слова, тому спробуй знайти відео з субтитрами.

Сходи на спортивну гру

Poradi.ком.ua_17.11.2016_XEZEVEK3GNTkS

Якщо ти живеш не в Муромських лісах та покинутих сибірських селах, то швидше за все, твій місто відкрите для різних спортивних змагань. Приміром, у нас на вихідних будуть проходити два великих футбольних матчі, змагання з гандболу серед подруг і кілька заходів поменше. Ми рідко ходимо на матчі, але часто дивимося футбол з екрану. Зараз, незважаючи на опустилися на Росію холоду, ми раптом дико захотіли сходити на гру. Без різниці на яку. Нам цікаво подивитися навіть на дівчат, які штовхають м’яч руками через сітку.

Подивися, які матчі проходять в твоєму місті. Якщо ти футбольний фанат, то розмаїття заради обери будь-який інший спорт — це ж зовсім інші враження будуть. Наприклад, одного разу ми заявилися на регбі. Гра вийшла досить нудною, зате ми спостерігали епічну бійку двох п’яних мужиків, які не поділили стілець, хоча місця було повно. Але ми більше про те, що вирушаючи на гру, то йдеш не просто на гру, але ще і на те, що створює атмосферу заходу, — по телевізору такого не побачиш.