Чим запам’ятався травень 2015

Травень – це місяць підсумків. Кінець спортивного року, кінець навчального року, час фіналів, підрахунку результатів, а також останній залп трудоголізму перед сезоном відпусток і канікул. Згадаймо, яким він був, цей травень.

Патриаршья сторінка

Poradi.ком.ua_1.06.2015_YLoWWzkmWikYn

«Інтернет – це така сфера спілкування, де особлива відповідальність лягає на духовенство. І тут не повинно бути порожніх і неправильних слів, тут не можна давати себе втягнути в емоції в момент обговорення».

Патріарх КирилоХто б міг подумати, що найбільш обговорюваною подією в інтернет-сфері стане не вийшла за мотивами божевільних бойовиків 90-х короткометражка «Kung Fury», не обговорення чергового божевільного законопроекту, а поява великої позолоченої краплі святості в океані інтернет-мракобісся. Довго чи коротко, а Патріарх Всієї Русі зійшов до тлінного розсадника розпусти і завів свою сторінку «Вконтакте». На ній Його Святість публікує витяги з своїх промов, та й просто займається самоцитированием.

На жаль, мало хто звертає увагу на досить цікаві міркування на тему віри. Їх було б корисно прочитати тим, хто хоче дізнатися наступний крок такої могутньої організації, як РПЦ. Тому всі йдуть в коментарі. В коментарях і тексти цікавіше, і побільше емоцій. Змішалися воєдино визнання в любові Його Святості і їдка критика. Зрозуміло, що сторінкою займається не особисто Патріарх і навіть не спеціальний інтернет-монах, а прості модератори із прес-служба РПЦ, які вибирають «святу цитату дня». Самому Кирилу колись копатися в цій розсаді пороку, але «тролів» приємніше усвідомлювати, що їх образи бачить особисто Патріарх.

По суті, РПЦ здригнулася під бичем народної інквізиції. Якби старий Торквемада бачив це, то очищувальні багаття горіли в кожному другому будинку інтернет-грішника.

Ось лише деякі коментарі, велика частина яких була стерта, а їх авторів забанили словом божим і владою, дану їм Дуровим. Ми, мабуть, утримаємося від публікації найжорстокіших коментарів, оскільки боїмося Роскомнадзор:

ПРОДАМ ХРАМ В ЛС

Місце під рекламу, недорого.

скільки золотих храмів потрібно, щоб оплатити операцію дитині-інваліду?

Коменти треш? Банишь? Недобре, ти ж повинен нести слово боже.

А у нас є Київський Патріарх Всієї Русі. Ви не будете битися?

дибилы, вас по телевізору покажуть.

Ви, жалюгідні днища, просто заздрите життя Патріарха і самі хочете так жити. Але вам це не дозволено Богом

якщо Бога немає, то звідки в мене гроші на спайс? Шах і мат, аметисти

Киря, ти чого мої коменти видаляєш?

Слава Ктулху!

Скажіть, Патріарх Всієї Русі, у мене в місті хресні ходи ваші попи водять в 8 ранку по буднях з перекриттям проїжджої частини. Може, давайте ваші попи будуть, гденить на трасі з хрестом чесати і годин десь в 2 ночі?

ТАКИ ПГАВОСЛАВНЕНЬКО

Де купити такий самий годинник?

ГО В КС!

МОЯ БАБУСЯ ВАША ФАНАТКА

Батюшка, порадь аніме.

Батюшка, дивилися нового «Божевільного Макса»? Як вам?

Михайло, придурок, православ’я спрямоване на примирення, а не агресію. Олень, сука.

І це лише мала частина тієї епічної армії коментарів, яка поповнюється кожну секунду. Адже Патріархія, як і Poradi.com.ua, не боїться критики і з усмішкою дивиться на їдкі відгуки.

Футбол

Poradi.ком.ua_1.06.2015_1XMiZV5Hzxhtk

У цьому місяці було занадто багато спорту. За це ми і любимо травень – час підбиття найчастіше футбольних підсумків. Закінчилися внутрішні чемпіонати, стали відомі переможці, все по справедливості. Але найочікуванішою подією для всього без винятку пострадянського простору став фінал Ліги Європи, адже там грали хохли. Що б не відбувалося в цьому божевільному божевільному світі, москалі вболівають за вас, дорогі хохли! Тому всі щиро переживали за «Дніпро» з Дніпропетровська. Ну, що сказати, молодці «дніпряни», сам факт їх присутності у фінальному матчі змусив здивуватися всю Європу і залишив не у справ прославлені клуби з Італії та Голландії. Але вони не зупинилися і показали хороший, щільний футбол, поступившись більш досвідченою та спекотної «Севільї», яка взяла кубок в четвертий раз. Дуже порадували рахунок (3:2) і велику кількість моментів. Молодці, виглядали більш ніж гідно і мали шанси виграти. А якщо врахувати, що команда з відомих причин не грала на рідному стадіоні, то ціна фіналу зростає в стократ.

Але яке яскраве українське подія без антиросійської провокації. Справа в тому, що «гарные» українські пацани спалили прапор Росії. Але образили Сербів. Чому? Все просто. Якщо перевернути наш триколор догори ногами, то він буде повністю повторювати розташування кольорів на прапорі Сербії. Пацани маму не слухали і, мабуть, географію прогулювали, а може, просто не знали, як палять прапори, і зіпсували його саме в «сербської позі». Взагалі-то, ця історія мало кого зачепила, так і братушка серби не особливо обурювалися. Переживання за «Дніпро» були сильнішими. Просто дуже прикро, що великий спорт, завдяки недбайливим виродків, завжди буде пов’язаний з великою політикою. Вболіваєш за них, а вони твої прапори палять.

До речі, про велику політику у футболі. Ненависний усіма Йося Блаттер під загальний шум і обурення знову став президентом FIFA. Ніхто не любить Блаттера, але його конкурентом був принц Йорданії, чиїм головним козирем було те, що він не Блаттер. Ось невідомий араб і програв.

У провину Йосе ставлять те, що за довгі роки керівництва головний футбольний орган прогнив наскрізь, і кожен другий функціонер – псих і злодій. Мовляв, проведення Чемпіонатів Світу в Росії та Катарі було проплачено кривавими нафтовими грошима, і конкуренція у США і Англії було виграно нечесно. Боже мій, як сказав Іван Васильович (який змінює професію):

Але краще за всіх з приводу навколофутбольних подій на своєму фірмовому бездоганній англійській висловився глава РФС Віталій Мутко.

«Тумороу БУДЕ євро асоцейшн… рекомендейшн… нацинал асейшн… мейби ситуэйшн», – гэнгста реп скул фром Віталій. Ю донт ноу інгліш, ай ноу іт. Айтич ю.

Хокей

Poradi.ком.ua_1.06.2015_GTTpQJj7SzBPF

Ми писали про підсумки ЧС з хокею. Але якщо тезово, то… наші молодці дійсно добре грали. Зробили американців, знову ж таки. Але у фіналі ганебно не фортануло: 1:6 – це занадто.

Євробачення

Poradi.ком.ua_1.06.2015_kDupDIOG8T8Cb

Травень – це місяць, коли з усієї Європи в підступне лігво поп-музики стікаються обрані співуни, і відбувається головна міжнародне політичне подія місяця – «Євробачення», конкурс перевірки добросусідських відносин на ділі. Кращі (а іноді просто самі епатажні) виконавці б’ються за кришталевий мікрофон і за право витратити величезну суму на проведення наступного конкурсу у себе на батьківщині. Ну, що сказати про конкурс… Багато Кончіти, мало хороших пісень. Зате визначилися головні вороги Росії – Сан-Марино і Литва, які не дали нам жодного балу. Однак з боку інших сипалися підозрілі промені добра і привітності. Ніяк підступи Держдепу, щоб відволікти увагу. А може, європейці просто втомилися від цього загальносвітового напруги? І тому гідно оцінювали виступи. Мінімум політики, максимум об’єктивності. Без добросусідських подачок не обійшлося, але в цьому вся суть конкурсу. Зате вельми несподівані країни дали нам високий бал, за що їм величезне спасибі. Навіть Кончіта оцінила пісню Гагаріної, розцілувавши російську співачку своїм бородатим ротом.

Зрозуміло, це не могло пройти повз охоронця моральності Мілонова, який обізвав добродушний бабський поцілунок ганьбою для російської співачки і всіляко закликав не їхати на конкурс, бо це скопище європейських вад. Тим не менш, Кончіта була помічена на дивані російської команди під час голосування. Дійсно, яка нормальна людина буде слухатися Мілонова.

Одним словом, друге місце – це дуже здорово. Знаючи широку російську душу і пам’ятаючи понти московського конкурсу, мимоволі розумієш, що в кризову епоху чергових масштабних витрат країна не переживе. Ми майже виграли, але не виграли. Тим більше, після фіналу пролунав полегшене зітхання «моральних орієнтирів», радіють тому, що не доведеться приймати у себе всіх цих содомітів.

Що хочеться сказати на закінчення. Не пам’ятаю пісню переможця. Головне, пісню, яку співав співак з Мальти, який посів друге місце в 2005-му я пам’ятаю, а от переможця цього року – ні. Навіть перший куплет пісні «Be my lover» групи LaBouche знаю напам’ять, а цю не запам’ятав взагалі. Чи щось не так з пам’яттю, то чи якість пісень, і правда, стало гірше. Я і пісню Гагаріної навряд чи запам’ятав би, якщо б її не крутили всюди. До речі, в цьому році не було такого ажіотажу навколо конкурсу, виконавця не перетворювали в народного героя і не знімали про нього автобіографічні екшни, як це було з людиною на прізвище Наліч. Не пам’ятаєш такого? А він був.

9 травня

Poradi.ком.ua_1.06.2015_LgWRDVKBy2g0E

Чергова хвиля патріотизму охопила країну і її жителів. В цей раз була новинка – акція «Безсмертний полк», в рамках якої мільйони людей пройшлися з портретами своїх героїчних предків. Акція нічим не погана, але опозиційні ЗМІ, як завжди, знайшли до чого причепитися, звинувативши простують в нещирості, а влада – в зомбування народу.

Держава розділилося на 2 протиборчі табори – патріоти і викривачі. Одні говорили про недоцільність і безглуздість свята, публікуючи фотографії з смітниками, заваленими георгіївськими стрічками і плакатами того самого «Безсмертного полку». Інші кричали про «дідів», обклеювали автомобілі написами «На Берлін!» і прив’язували стрічки туди, куди їх можна прив’язати.

Хто правий, а хто винен? І ті, і інші. Тому що після єдиною адекватною патріотичної акції та заглохшого «Арматури», на наступний день після сезонного припливу любові до ветеранів і закликів припинити витрачати мільйони на парад, все знову забули про ветеранів і цю жахливу війну.