Чого ти втрачаєш в подорожах

Poradi.ком.ua_25.02.2016_j9BZyMsDjYkoX

Сьогодні поговоримо про скитальцах і подорожуючих людей. Самі подорожі мають різну природу. Для кого-то подорож – це сходження на Ельбрус по самому складному маршруту, коли харчуєшся одними сухофруктами, а пальник не може нагріти чайник – вода просто випаровується від жахливого тиску. Інакше кажучи, випробування, доступне не кожному і вимагає повної самовіддачі, прояви мужності та сили волі. Для інших же простий пікнік в лісі або прогулянка за грибами – вже зіткнення з природою і свого роду подорож. Подібні поїздки люди роблять у вихідні дні, коли часу небагато, але все-таки хочеться відновити свої психічні сили перед новою робочим тижнем. Гриби збирати теж круто, головне – знати, які і як їх готувати.

Однак є дивні речі, які ми дізнаємося від деяких знайомих нам «мандрівників». Замість того, щоб почути щось нове і захоплююче, ми спостерігаємо одне зневіру. Хлопці просто ходили по загальновідомим маршрутами, тусувалися в готелях, бухали перед екраном телевізора, ну і пару раз в день вибиралися трохи далі готелю. Що з нами стало?! Де жага пригод, де дух авантюризму? Ти долаєш сотні, тисячі кілометрів лише для того, щоб бухнути і подивитися телевізор? Або постояти на оглядовому майданчику? Ні, щось тут не чисто. І якщо ти один з тих людей, які примудряються вирушати в далекі дали і тим не менш не пробують чуже життя на смак, то ми приготували тобі список того, чого ти точно втрачаєш в подорожах.

Так я перший раз! Мені лише озирнутися!

Друже, не треба ось цього. Ти прибув сюди, планував поїздку, витратив свої гроші, і все для того, щоб озирнутися? Життя швидкоплинне, і інший вилазки може і не бути. Люди підсковзуються на рідкому милі в супермаркетах, падають і вмирають. На рідкому милі, чувак! А ти приїжджаєш, припустимо, в грецьке місто і ограничиваешься тільки узбережжям і сувенірними крамницями, які створені для тупейших з туристів.

Що ми хочемо тобі сказати? Так просту річ: якщо кудись поїхав, то використовуй можливість по повній. Не потрібно обмежуватися тільки загальноприйнятими маршрутами, навіть якщо трохи часу. Я б навіть сказав, що якщо часу немає, то це зайва причина – більш серйозно скласти програму подорожі.

Життя по путівнику

Poradi.ком.ua_25.02.2016_5uFn5sPvxxC3s

Є такий вид людей, які й кроку не зроблять, якщо на це не буде певної інструкції. Приїхав в місто, глянув, які у нього пам’ятки, а більшого й не потрібно. Всі! Місто вивчений і не потребує твоєму уваги. Але коли ми самі кудись вибираємося, то переконані в наступному: навіть маленьке поселення таїть у собі таємниці і краси, які ніякими путівниками не зафіксуються. Їх треба відчути самому і самому відкрити.

Це може бути якась кафешка, де подають «найкращу в світі шаурму», або якесь гірське плато, до якого можна добратися тільки в тому випадку, якщо ти підеш ледь видимої стежкою. Не можна все життя ходити по стежках, які витоптані іншими. Масове скупчення людей вбиває ідилію природи, позбавляє її таємничості. Деколи треба відхилятися від наміченого курсу, щоб знаходити щось унікальне, щось, про що знають одиниці. І не бійся цього робити, просто не «летиш» стрімголов через зарості (заблукаєш), а подорожуй розумно.

Чим реально живуть мешканці

Якщо ти мандрівник або хоча б мрієш ним стати, то тобі більше всього захочеться побачити реальне життя людей, а не те, що показують туристам. Всі ці сувенірні лавки, розважальні заклади, які знаходяться на центральних площах, туристичні забігайлівки – це лише ілюзія життя. Істина криється в дрібницях, і знайти її не так просто. Постарайся звертати увагу на те, де закуповуються місцеві жителі, куди вони ходять відпочивати, чому віддають перевагу дикі пляжі, а не громадські і чому ходять в непоказну забігайлівку, коли поруч стоїть шикарний заклад.

Звичайно, якщо ти хочеш відчути дух іноземного місця, то без розмов не обійтися. Тому запрягти свою социофобию куди подалі і спробуй налагодити контакт з місцевими жителями. Якщо це іноземна держава, то пробуй говорити англійською навіть у тих випадках, коли переконаний, що жителі на нього не говорять. Найчастіше, особливо в туристичних містах, городяни змушені знати цей універсальний мову. Розпитай про життя, про проблеми суспільства, про яких-небудь позитивних речах. Впевнений, знайдуться любителі поговорити, а ти тим часом отримаєш в своє розпорядження унікальну інформацію і яскраві спогади. І, зрозуміло, завжди питай про місцевої кухні – не вір гідам, місцеві знають про кулінарні перлинах набагато краще.

Безтурботний відпочинок не залишає слідів в пам’яті

Poradi.ком.ua_25.02.2016_dSQNHz3SJndrM

Знаємо ми цих хлопців, любителів повалятися на лежаку і потягувати коктейль з-під тіні розлогого дерева. Насправді, коли стирчиш на роботі, саме про таке і мрієш. Але коли згадуєш свої походеньки, то завжди звертаєш увагу, що пам’ять чіпляється за труднощі, випробування, але ніяк не за відпочинок, який був просто заради відпочинку. Ні, зрозуміло, кому-то і такий дозвілля потрібен. Ймовірно, є люди, які беруть квитки в Австралію, прилітають туди, а після барикадуються на пару тижнів в готелі. Купа грошей витрачена, країну не довідався, зате оприбуткував всі страви з меню. У мене повно знайомих, які саме такий вид відпочинку і воліють, а я взагалі зрозуміти не можу.

А тепер уяви собі свої спогади, які рясніють яскравими і хвилюючими картинами з життя: експедиція, сходження на гору, двотижневий перехід через ліси, жорстока боротьба з марлином на човні посеред бурхливого моря. Зовсім скоро такі речі переростуть в нудотні фантазії, щось нереальне, а причиною цього є наша власна безпорадність. Ми замкнуті в своїх тераріумах і боїмося зайвий раз кинути виклик собі, своїм страхам, та що вже там, всьому світу. Poradi.com.ua бачить цю тенденцію і в черговий раз наставляє свого чувака: не бійся незручностей і труднощів, не бійся поневірянь, які можуть спіткати тебе в найнесподіваніших куточках планети, адже саме вони є основою будь-якого істинного пригоди. Без таких речей неможливо оцінити всю красу тих місць, в яких ми буваємо.