Чому не можна втекти від страху

Якщо ти потрапив у вуличні неприємності, оточивши себе панами в спортивних костюмах з ароматом насіння, які ввічливо просять у тебе телефончик подзвонити, то навряд чи втеча буде розцінено як вчинок самого ганебного боягуза. Перо в живіт отримувати ніхто не хоче, та й не кожен здатний поодинці подолати цілу зграю міських орків. Втеча, звичайно, не стане предметом твоєї гордості, про який ти будеш розповідати своїм онукам, але ти хоча б будеш живий і здоровий.

Однак, зі страхами справи йдуть інакше. Вони мають зовсім іншими фізичними, психологічними і хімічними властивостями — чим довше ти біжиш від них, тим сильніше вони здавлюють твоє горло. Єдина можливість перемогти страх — зустрітися з ним лицем до лиця.

Справа, відкладене на потім

Poradi.ком.ua_25.11.2016_6SKy2NmOkgaicАле це зовсім не просто. Часом ми навіть не здогадуємося, звідки народжується це відчуття повного жаху, яке накриває нас з головою. Почуття, яке максимально наближене до панічних атак, починається з малого — ряду поганих звичок, які ти вважаєш нормальними. Приміром, ти, напевно, любиш відкладати справи на потім. Думаєш, що до кінця тижня впораєшся з ними краще, але цього не відбувається, адже до вихідних ти вичавлений видавлений і зґвалтований обставинами. Борги накопичуються. Не тільки борги по роботі, але і борги любовні, борги самому собі і борги перед совістю. Включається механізм, який чимось нагадує втрату пам’яті. Але ця втрата пам’яті працює криво, і кожне нагадування про незавершених справах провокує моторошну ментальну біль.

Від цього болю і народжується страх — страх зобов’язань, які ти не виконав. Ти продовжуєш втеча, намагаєшся прикритися фантомами «важливих справ», але в тебе нічого не виходить — особистість стискається в грудку, страх заволодіває тобою повністю. Здається, що відкласти кілька справ на завтра — це дрібниця, але втрата контролю над своїм життям починається саме так.

Запитай неохайного хлопця, який торгує дупою у стічних труб свого міста, запитай його: «Коли все пішло не так?». А він тобі і відповісти не зможе, і не зможе це зробити щиро — ніхто не пам’ятає день, коли все пішло не так. Це починається з сущої дрібниці.

Нав’язана життя

Страх — це ворог number one у твоєму житті. Він настільки небезпечний, що здатний змусити тебе одружитися на людину, якого не любиш, вибрати роботу, яку не хочеш. Страх може перетворити тебе в людини, яким ти ніколи не був. Розгадати диктат страху складно, адже багато його форми постають в невинному, мало не ангельську, світлі. Наприклад, твій страх може ґрунтуватися на моралі, релігії, «правильний спосіб життя» і традиціях. Ти хибно думаєш, що робиш правильні речі, коли береш чужі правила гри, але справа лише в твоїй страху встати на свій особистий шлях.

Так, ми всі боїмося вступити на нього — ніхто не протягне руку допомоги, порад ти там не побачиш. Та й які поради можна дати першопроходцеві? Він повинен сам знаходити ключі від усіх дверей. І це страшно. Страшно, що можна витратити на це все життя, та так нічого і не добитися. З іншого боку, якщо ти йдеш всупереч своєї справжньої волі, то ти не обманюєш долю — ти просто робиш собі гірше. Страх йти своєю дорогою повертається сповна. Спочатку з’являться сумніви, потім розчарування, а після ти будеш черговим нещасним горемыкой, який витратив своє життя не зрозумій що. Насіння страху посіяні, і ти залишився в дурнях.

Страх — це один

Poradi.ком.ua_25.11.2016_1OYDdBAl9CROWАле якщо все так погано, то що робити? А робити треба саме немислиме: розвернутися на 180 градусів і побачити в страху можливість своєї особистісної еволюції. Тобто, твій страх — це частина тебе, причому настільки пригнічена, що ти починаєш її боятися. Цей мазут твоєї особистості напевно вирветься назовні, якщо намагатися консервувати і залишати без уваги. Але якщо ти побачиш у страху свого друга, то страх перетвориться в позитивна якість.

Крістофер Нолан зняв чудову історію про Темному Лицарі, яка багато в чому зав’язана на сюжеті про подолання людиною своїх фобій. У реальному житті це виглядає приблизно так само. Боїшся привертати до себе увагу? Мямлишь в натовпі? Розшукай у своєму місті клуб, де можна зі сцени розповісти яку-небудь смішну історію. Вийде хреново, але другий виступ вийде легше першого, а через десять розказаних історій ти назавжди забудеш, що таке страх публічності. Особливо якщо розповідати історії ти будеш п’яною натовпі.

Панічно боїшся висоти? Спрыгни з парашутом — це буде до біса страшно, не сумнівайся. І другий стрибок не буде легше першого, зате п’ятий стане простіше, і ти навіть зможеш отримати задоволення від процесу. Зрозумів суть? Перемога над страхами, а не втеча від них, робить тебе сильнішим. А чим сильніші (фізично, інтелектуально і морально) ти станеш, тим більше можливостей у тебе буде для досягнення мети будь-якої складності.