Діти — це страшно!

З цими дітками абсолютно не хочеться пограти в м’яч, відтягнути за вуха і «показати Москву». Або запитати, між справою, «Ну і ким будеш, коли виростеш? А мамка-то в тебе гарна?». Дивлячись на ці дитячі особи хочеться не по-дитячому закричати, і самому почати бруднити простирадла та ковдри за нічним переглядом цих фільмів. Ось тобі добірка нержавіючої, на відміну від твоїх нервів, класики жанру «хоррор-кідс».

Poradi.ком.ua_13.08.2014_Ut987eLp0czGx

1.Діти кукурудзи

«Діти кукурудзи» — це оповідання зі збірки «Нічна Зміна», написаного в 1977 році Стівеном Кінгом. Фільм, гідний зайняти місце на полиці класики хоррор-кінематографа. У нього було шість продовжень, але жодна частина не змогла переплюнути за кількістю викликаються гусинных пупырок першу частину.

Сюжет цієї байки така, що в маленькому провінційному містечку, який оточений кукурудзяними полями, з’являється 12-річний проповідник Ісаак. З важким поглядом і суворим обличчям, що не викликає ніяких сумнівів, що від цього хлопця не чекай нічого хорошого. І точно! Через деякий час цей кровожерний шибеник вже закликає дітей вбивати дорослих, щоб їх кров’ю наситити спраглі поля. Серед своїх однолітків він встановлює справжню диктатуру і переконує принести себе в жертву полям в день свого повноліття. І ці зловісні дітки, на чолі зі своїм вождем Ісааком у блискучому виконанні Джона Франкліна, виробляють дуже моторошне враження.

2. Сайлент-Хілл

Відповідно.com.ua_13.08.2014_4Zp1K9c1R7ABXСюжет фільму кілька схожий з сюжетом однойменної комп’ютерної гри, але адаптований для людей, не грали в неї. У картині лежить історія матері, яка шукає ліки від таємничої хвороби своєї малолітньої дочки. І можна б віддати її в психіатричну лікарню, але серце матері… сам розумієш. І ось, вони вже вдвох на всіх парах мчать в місто, назва якого дочка повторює як мантру, ледь тьма опускається на місто. Похмура стилістика, різка музика, приголомшливі уяву монстри і приреченість героїв на вічне перебування в темному і дивному місті Сайлент Хіллі, який здається ще більш похмурим (але це вже тільки глядачам) при порівнянні з багатим на яскраві фарби і атмосферні явища реальним світом, у якому залишається герой Шона Біна. І хоча дочка головної героїні з’являється на екрані не так часто, неозброєним оком можна помітити ту безодню зла, яка розкривається тобі назустріч, коли ти дивишся в її бліде обличчя.

3. Дзвінок

Poradi.ком.ua_13.08.2014_taWXDm9Mf5ehHОх, скільки цегельних заводів збагатилося завдяки тій самій дівчинці з криниці»! Фільм «Дзвінок» був знятий за однойменним романом Кодзі Судзукі. І став бестселером у себе на батьківщині.

У США за першу добу продажів DVD-реліз розійшовся двохмільйонним тиражем. Фільм з перших хвилин пазуристими пальцями вцепляется в горло, і тримає в напрузі до фінальних титрів. І ця дитина, Самара, що виповзла з самих глибин колодязного пекла, з’являється так різко і несподівано, що навіть саме тверде чоловіче серце здатне завмерти в переляку. Візуальний ряд фільму, переміщення камери, колірна гамма і світло — все це просто заворожує. Недарма, в основу фільму лягли художні прийоми самого Хічкока.

4. Омен

Poradi.ком.ua_15.08.2014_KVEHLzPzBg23oНародженого в шість годин шостого дня шостого місяця і зазначеного рідною плямою знака звіра, рожевощокого пузана, чия поява на світ оповита густою завісою невідомості, усиновляє американський посол в Римі Роберт Торн. Дружина якого перебуває у страшній депресії, причиною якої стала раптова смерть первістка. Але досить скоро радість від появи довгоочікуваного дитини йде, залишивши місце ланцюжку дивних і страшних подій. І головний винуватець, наростаючих у своєму кошмарі подій, стає вище згаданий приймак Деміен…Дитя Диявола стало в цей світ, щоб остаточно його зруйнувати і скинути в Дантове Пекло (злісний закадровий сміх).

5. Сяйво

Poradi.ком.ua_13.08.2014_tFf978V33M2SqІ останній в списку, але не останній за значимістю — дует сестричок-близняток з культового фільму «Сяйво».

Звичайно, знайдеться величезна натовп тих, хто буде рвати глотку криком «Книга краще!», яку теж написав Стівен Кінг. І це пальне поєднання, укупі з талантом Кубрика і майстерністю Ніколсона, подарувало світу кінематографа справжній шедевр.

Незважаючи на те, що фільм вже досить старий, всі декорації фільму виглядають дуже природно, моторошні моменти змушують дивитися в екран, як кролик на удава, а загальна атмосфера настільки тисне на психіку, що можна назвати цю картину однією з найбільш вражаючих з усіх фільмів жахів. Можливо, Джек Ніколсон в ролі містера Торренса, впорався б з усіма негараздами, які випали йому в цьому злощасному готелі, якби не примари тих самих дівчаток — близнючок, які стали тим самим пір’їнкою, що проломило горб верблюдові.