До чого може призвести життя без воєн і голоду

Poradi.ком.ua_2.11.2016_mSd16ocXmPdIf

У спецсерій Сімпсонів, присвяченій Хелловіну, після того, як Ліза загадала з допомогою чарівної мавпячою лапки мир у всьому світі, планета так і не почала пахнути квітами добра. Навпаки, світ в екстреному порядку захопили прибульці, що скористалися відмовою людства від зброї і звичної апології ненависті. У підсумку світ врятував норовистий бармен Мо, погнавшийся за одним із загарбників з палицею. Враховуючи те, що Метт Гроуниг ко передбачили чимало дивних речей, в глибині душі народжуються сумніви: а раптом вони і тут праві?

На жаль, але це так: втілення в життя прекрасної утопії про мир у всьому світі, де немає ненависті між народами, воєн, а одна суцільна любов, неможливо. Навряд чи проблема в інопланетян, хоча світ долбанулся, і можливо всяке. Просто життя в мирі та злагоді породить нові проблеми, які знову розколюють світ на дрібні осколки. Колесо сансари обертається, розбризкуючи криваві недоноски на всі боки, і для того, щоб людство перетворилося на землян, переставши ділити себе на нації, має пройти ще чимало століть.

Війна, без якої нам ніяк не обійтися

Почнемо, мабуть, з такої природної речі, як війна, яку багато хто чомусь вважають головною причиною бід людських. Війна — це природний процес. Така вже психологія Homo Sapiens — виживає найсильніший, і іноді заради цього виживання потрібно пролити кров, щоб там не говорили гуманісти та пацифісти.

З часів Каїна люди кришать черепа, ріжуть, душать, забивають до смерті. Вбивство — частина культури, частина фольклору. В якійсь мірі вона прищеплюється з дитинства, оскільки вбивство людини — один із способів відновити справедливість, а нам ще в дитячих казках натякали, що в світі має бути справедливість.

Ми звикли до смерті, адже і бог вбивав людей в Содомі і Гоморрі та у потопі втопив все людство. Великі особистості, якими захоплюються навіть у нашу еру, виростили себе на крові, починаючи від Олександра Македонського і закінчуючи Сталіним.

Нас виховують на військові подвиги, попутно підгодовуючи культурою, з якої кров сочиться. Без крові як-то нудно: що грати в приставку, що дивитися бойовик. Ось такий безглуздий людський інстинкт. Поки нам тепло, ситно і спокійно, це почуття дрімає, але спробуй у тебе що-небудь відняти, ти відразу ж схватишься за сокиру, як герой Мела Гібсона у фільмі «Патріот» взявся за томагавк, і підеш відвойовувати своє право на власність. А справа в тому, що в чудовому чарівному світі все не будуть рівними, але про це трохи нижче по тексту. Свої принижені й ображені, взялися за вила, знайдуться і у щасливому майбутньому.У славному фільмі «Хрещений батько» говорили, що війна — це добре, завдяки їй йде погана кров. А в роки миру цієї самої дурі накопичується дуже багато. Одомашнена вовк може в один прекрасний момент напасти на свого господаря, а у людини це проявляється трохи по-іншому — у вигляді ледачих, збочених переваг і інстинктів, начебто брудного сексу, ідолопоклонства матеріальних благ і такої страшної речі, як невміння насолоджуватися життям. Начебто перепробував всі наркотики, а все одно місця собі в житті не знаходиш.

Поль Валері якось сказав:

Війна — це коли зовсім незнайомі один одному люди вбивають один одного на славу та на благо людей, які добре знайомі, але не вбивають один одного.

Poradi.ком.ua_2.11.2016_sd9XB4nTWM4U9

Сперечатися тут марно, правителі і бізнесмени так часто зустрічаються один з одним, що, напевно, пам’ятають кривизну зубів неприродних посмішок. Я скажу, що не хочу війни, ти скажеш, що не хочеш війни, але кому яке діло. Війна — іграшка правителів, яким завжди є що вирішувати. Якщо можновладцям потрібно вирішити якесь питання — війни не минути, все антивоєнні мітинги будуть придушені, а рекрути завжди знайдуться серед зголоднілих по крові психопатів і патріотів.

Подивися на ситуацію з Україною: скільки прихильників військового втручання знайшлося серед людей простих, які зовні не схожі на солдатів. Скільки жінок захоплено закликають боротися за росіян на ближніх рубежах. А ви говорите про світ, коли люди готові вбивати тих, кого позавчора вважали братами.

Є ще одна цікава думка з приводу того, що війна регулює перенаселеність планети. Якщо людей багато, то починаються феєрверки і геноцид. Втім, про це детальніше.

Глобалізація: разом не краще, ніж окремо

У своїх вологих блаженних мрії про рай на землі гуманісти забувають уточнити, що планета до цього ще не готова. Справа в тому, що світ вже знемагає від нестачі ресурсів, а уяви, якщо в світі припиняться всі війни і вирішиться проблема голоду. Тоді спалахне черговий бум народжуваності, і мало того, що придатних для життя місць на всіх не вистачить, не вистачить для цього і ресурсів. Тут навіть 3D-принтерами, друкуючими їжу, не допоможеш. Колонізація Марса, як видно, відкладається на дуже невизначений строк, так що виселити іммігрантів за межі атмосфери неможливо. А враховуючи той страшний факт, що ми вже живемо в епоху енергетичної кризи, страшно уявити, що буде далі.

Але бог з ним, припустимо, проблему з джерелом енергії вирішили, з їжею, і енергією, і навіть навчилися підтримувати крихкий баланс природи, яка до такого перенаселення не готова. Заштопали озонові діри, вирішили проблему нестачі кисню і збільшення у 1000 разів забруднень шляхом відправки сміття в космос. З’явилися перші колонії на Марсі і тепер 20 мільярдів більш або менш розселилися.

Але блакитна мрія людства — перетворитися в один суцільний етнос, землян, що говорять на одній мові і не мають ніяких культурних відмінностей.

Це мрія жити у світі, в якому національність визначається планетою, а не країною. І тут починається найцікавіше. Так як таке можливо тільки в еру розвинених технологій, то більша частина професій буде замінена автоматизованими системами і роботами. Тобто навіть прибиральників не залишиться, все буде на автоматиці.

У зв’язку з тим, що поділок за національною і релігійною принципом не буде, то не буде ще однієї порції професій. Чим будуть займатися люди? Отримувати субсидії за існування, або людям доведеться платити за право народжувати дітей? В одній антиутопії у кожного була своя роль. Одні займалися розмноженням, інші дослідженнями, треті виконували чорну роботу. Все, як у потворних «Сойках-пересмешницах» і «Голодних іграх», — в цьому чтиві для дівчаток була частка здорового глузду. Або все одно буде орда бездомних і голодних, або людство поділять на касти, та ще й дуже несправедливо.

Роботи.ком.ua_2.11.2016_FeR6g0aLFQqKw

Втім, наочно неможливість раю на Землі показали миші. Звичайні лабораторні миші, які стали жертвами експерименту «Всесвіт 25».

Доктор Джон Б. Калхун вирішив створити мишачий рай. Взяв бак два на два метри, встановив у ньому перекриття, проклав систему тунелів з індивідуальними відсіками напувалок, і на початку 1972 року запустив в цей рай чотири пари здорових, генетично бездоганних мишей. У баку завжди було +20°C, кожен місяць його чистили і набивали кормом і матеріалом для гнізд. У «Всесвіті-25» панував золотий вік.

Через сто днів, усвідомивши своє щастя, гризуни почали скажено розмножуватися. Населення подвоювалося кожні 55 днів, і ніякого вигнання за гріхопадіння не передбачалося. Однак ще в момент свого створення «всесвіт» була приречена. Адже номер 25 вибрали не випадково. Це був вже 25-й експеримент на щурах і мишах, і кожен раз рай перетворювався в пекло.

Мишам, до 315-го дня размножившимся до 600 особин, вже категорично не вистачало простору. Суспільство почало стрімко руйнуватися. Сформувалися цікаві класи: «нонконформісти», які скупчилися в центрі і регулярно нападали на власників гнізд, «прекрасні» — самці, які не цікавилися розмноженням і доглядали виключно за собою, і, нарешті, «середній клас», який намагався будь-якою ціною зберегти звичний уклад. У баку процвітало насильство, звальним гріх і навіть канібалізм. Зрештою 90% самок репродуктивного віку покинули популяцію і оселилися в ізольованих гніздах у верхній частині бака. На 560-й день з «Всесвіту-25» фактично було покінчено.

Популяція сягнула піку у 2200 особин, народжуваність впала, рідкісні вагітності закінчилися вбивством дитинчат. Зросла смертність не врятувала рай: останні вісім мишей померли одна за одною, так і не повернувшись до звичних ролей і не намагаючись завести дитинчат! У своїй роботі «Щільність популяції і соціальні патології» Калхун разом зі «Всесвіту-25» поховав і все людство: «Ще до того, як нам не вистачатиме ресурсів, люди задихнуться в своїх містах!»У політичній сфері життя суспільства глобалізація — це створення світового уряду, який буде вирішувати всі основні питання і управляти всіма процесами, що відбуваються на планеті.

Але щоб правити такою компанією, доведеться встановити диктатуру і свавілля. Немає ніякої гарантії, що на чолі світового уряду встануть люди, щиро піклуються про земної цивілізації і бажають врятувати її від руйнування. Найбільш вірогідний прихід впливових «грошових мішків», які будуть розширювати свої кишені за рахунок світових ресурсів.

В економіці будуть «командувати» найбільші монополії — корпорації. А монополізм — це диктатура виробника своїх умов споживачеві.

Але особливо від глобалізації постраждає культура, найбільше духовна, оскільки в ній найменше комерційного. А глобалізація, на секундочку, передбачає ще більший розрив між матеріальними і духовними чинниками, звичайно ж, на користь матеріальних. Для когось це стане плюсом, але раз так, то не треба скаржитися на бездушний вульгарний світ, в якому все вирішує комп’ютер, а не людина. Якщо ти, звичайно, доживеш до цих років.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: