Джордж Бернард Шоу

Роботи.ком.ua_5.02.2015_GXcCarhQgVUDeІрландський драматург Джордж Бернард Шоу подарував світу більше 60 п’єс і рецензій, написаних ним протягом життя. Його талант був гідно відзначений Нобелівською премією з літератури в 1925 році і премією Оскар. Шоу вважається другим за величиною (після Шекспіра) драматургом в англійському театрі, і тепер із працею віриться, що протягом довгих років його роботи відкидали, та десятки редакцій зачиняли двері перед майбутнім великим письменником, романістом і драматургом. Але тим не менше це так.

Я думав, друзів втрачають у сварках, а вони просто розчиняються в часі.Джордж Бернард Шоу народився в Дубліні (Ірландія), 26 липня 1856 року. Він був третім і наймолодшою дитиною в сім’ї торговця зерном і професійної співачки. Саме мати змогла прищепити Бернарду з самих ранніх років любов і повагу до світу мистецтва, музики та літератури. Вони частенько відвідували спектаклі, здійснювали регулярні візити до Національної галереї Ірландії, також хлопчик був присутній практично на всіх виступах матері в опері.

У 1872 році вона втекла від свого нудного чоловіка з коханцем і взяла з собою двох сестер майбутнього письменника, а сам Бернард залишився в Дубліні з батьком, який нерідко топив своє горе в пляшці.

Шкільна освіта абсолютно не влаштовувало юного Шоу, і він шукав знань в книгах таких майстрів, як Діккенс, Шекспір, Беньян, і багатьох інших. Набагато пізніше система освіти стане частим об’єктом для жорсткої сатири і критики, автор почне писати про те, що у школах абсолютно всім наплювати на духовний розвиток дітей. Також в своїх роботах він особливо жорстко критикує загальноприйняту систему фізичного покарання в школі.

Poradi.ком.ua_5.02.2015_pWJkXOzRCkSiN

Коли Бернарду виповнилося 15 років, він почав самостійно заробляти собі на життя, влаштувавшись клерком із продажу землі, а потім став касиром на довгих 4 роки, але ця рутинна робота була настільки огидна Шоу, що він не витримав і, кинувши все, поїхав до матері і сестрам в Лондон. Сім’я прийняла його дуже тепло, мати заохочувала його любов до літератури й письменства. На жаль, у той час всі його роботи були відкинуті різними редакціями. У Лондоні він написав 5 романів, які так ніхто і не опублікував.

Поле низки провалів і невдач Шоу звернув свою увагу на політику і діяльність британської інтелігенції. У 1884 році він поповнив ряди соціалістичної організації «Фабианское суспільство», метою якої була боротьба за демократію не стільки шляхом революції, скільки за рахунок тактики «поступовості» і мирних засобів. Саме там він зустрів свою майбутню дружину Шарлотту Пейн-Таунсхенд, на якій одружився в 1898 році. Бернард став активним учасником соціалістичної групи і, надихнувшись правою ідеєю, написав відомий трактат «Фабианские нариси соціалізму» в 1889 році. Через деякий час Шоу почав працювати над рецензіями на книги і твори мистецтва, музику і театральні постановки.

Взагалі кажучи, влада не псує людей, зате дурні, коли вони при владі, псують владу.У 1895 році він влаштувався на роботу в газету «Saturday Review» як головний театральний критик. В цей же час Шоу пише перші п’єси власного виробництва, які пізніше будуть опубліковані в кількох томах – «Неприємні п’єси» і «Приємні п’єси».

До першого тому увійшли такі твори, як «Будинок вдівця», «Професія місіс Уоррен» та «Тяганина». Майстерно і нещадно орудуючи реалізмом, Шоу висміював лицемірство і капіталізм, що панували в країні, тим самим знайшовши відгук у серцях тисячі людей і увічнивши себе назавжди в історії англійської драматургії. У тому «п’єс Приємних» увійшли «Війна і людина», «Кандіда», «Обранець долі» і «Ніколи ви не можете сказати». Але навіть сама назва циклу наскрізь просякнуте сатирою, а сторінки – дотепністю і різкою критикою буржуазної моралі та ідеалів.

Poradi.ком.ua_5.02.2015_1wVwSia2f4inh

До кінця 19-го століття, після публікації «Цезаря і Клеопатри» в 1898 році зірка генія засяяла на повну котушку. Він видавав один шедевр за іншим. 1912 рік подарував світу його знаменитого «Пігмаліона», який був екранізований в 1938 році і виграв премію Американської кіноакадемії за сценарій твори. У 1925 році Шоу отримує Нобелівську премію в галузі літератури, тим часом «Пігмаліона» адаптують для чоловіківдвею, і він стає неймовірним хітом свого часу. У 1964 році цю п’єсу знову екранізують, з Рексом Харрісоном і Одрі Хепберн у головних ролях.

Письменник помер у 1950 році у віці 94 років від ниркової недостатності. Його тіло було піддано кремації, а прах розвіяний разом з прахом його дружини.

Життя рівняє людей; смерть висуває видатних.