Емоції

Poradi.ком.ua_4.04.2014_WtByV0phTDvFF

Питання:

Привіт чуваки! Справа в тому, що я не дуже емоційна людина, іноді мені навіть здається, що я черствий як шматок старого хліба. Але не все так просто, насправді, я все прекрасно відчуваю, можу співпереживати, радіти, сумувати, але тільки в душі, але з якоїсь незрозумілої мені причини, я не можу проявляти ні краплі емоцій.

Що мені з цим робити?

Відповідь:

Ну, по-перше, ти все-таки дав нам дуже мало інформації про себе. Тут потрібно дивитися по людині. З одного боку, ти можеш бути просто міцним беземоційним чуваком з досить міцними нервами, але який, швидше за все, з-за виховання або звички тримає все в собі. Нічого поганого в цьому немає, якщо ти, звичайно, не ходиш з абсолютно кам’яним обличчям по вулиці, а на кожну жарт відповідаєш з похмурим лицем: «Смішно, чо!» З іншого боку, ти можеш бути тим, кого прийнято називати смутними і истуканами, тому що з ним взагалі не зрозуміло, що вони хочуть і як вони реагують на твої слова. Люди дуже залежать від емоцій, це пережиток тваринної природи. Тварини реагують тільки на емоції, людям вони також важливі, як би ми не відхрещувалися від них.

Хлопець, навчися сміятися вголос. Або хоча б посміхатися. Відсутність емоцій не погано особисто для тебе. Воно погано для людей навколо тебе, які банально не будуть розуміти, що ти від них хочеш чи хочеш ти їх вбити або винагородити. Найчастіше беземоційні люди дуже лякають деяких товаришів, а все тому, що не зрозуміло, що від нього чекати. Усміхнися хоч би що! Я не закликаю тебе плакати в кутку, картинно піднімає руки і кричати дурним голосом, як в дешевій провінційної постановці, банальні емоції, показуй їх. Інакше тебе неправильно зрозуміють.

Постав своє запитання редакції Poradi.com.ua