Кіно по суботах #17

Poradi.com.ua_7.05.2015_TPxb09YB5B4RVДругу світову війну французи охрестили як «смішну війну» (drole de guerre), а англійці як «дивну» (phoney war), для нас же вона назавжди залишиться Великої і Священної, яку ніхто з нас не в праві забувати. Вона забрала життя мільйонів людей, і не було ні одного дому, в якому б не плакали про втрату. Мої дідусі, яких вже давно немає в живих, були ветеранами Великої Вітчизняної війни. Один з них був удостоєний медалі «За відвагу», а інший отримав медаль «Партизану Вітчизняної війни». І як же я шкодую про те, що не встиг свого часу розпитати їх про те, що вони пережили, адже про війну вони завжди говорили неохоче і стримано. У нас в будинку зберігаються медалі, ордени та фотографії. На одній з них зображено зовсім молода бабуся, а на зворотному боці зворушливий напис «Моєму улюбленому танкістові». Дід сказав, що з цим фото у грудях він пройшов через весь жах і всі тяготи.

Сьогодні вся країна святкує 70-річчя Великої Перемоги, і ми сподіваємося, що для тебе це не черговий привід нажратися в соплі. І якщо твій вечір сьогодні буде вільний, приєднуйся до нас, адже в цю суботу ми переглядаємо свої улюблені радянські фільми про Велику Вітчизняну війну.

1. А зорі тут тихі, 1972

Poradi.com.ua_7.05.2015_r1Gh18NJ1lS9fЦей чудовий фільм умовно розбитий на дві частини: перша година нас знайомлять з головними героїнями, і акуратними дрібними мазками художника вимальовуючи целостною картину характеру кожної з них. Ми стаємо свідками побутових замальовок воєнних років. Підслуховуючи розмови і намагаючись розділити страхи, переймаємося щирою симпатією до тих, хто проміняв красиві сукні на гімнастерку, до тих, хто заховав свої найпотаємніші дівчачі мрії в самий далекий кут, адже на війні для цього немає місця. Кожна з героїнь носить важкий відбиток смутку на серці, але це горе загальне для всієї країни, так як не було жодної сім’ї, якої б не оплакували своїх улюблених людей. Ближче до середини фільму починає розгортатися головна сюжетна лінія: п’ять дівчат-зенітниць під керівництвом старшини Федота Васкова збираються в розвідку, щоб вступити в нерівний бій з ворожими десантниками…Це був бій місцевого призначення, але в ньому боролися не за ліс з болотами, але за своїх дітей, батьків, матерів, сестер і братів, за цілу країну. Це кіно на віки і для всіх поколінь, втім, як і багато інші радянські військові фільми.

2. Ати-бати, йшли солдати…, 1976

Poradi.com.ua_7.05.2015_aCW5gwUdbQG8qНезважаючи на те, що цей фільм неодноразово переглядався, кожен раз, як в перший, при його перегляді підозріло пощипує від чогось солоного очі. І ти знаєш, що за це зовсім не соромно, так як «чоловік не плаче – чоловік засмучується». Цей фільм Леонід Биков зняв незадовго до своєї смерті, і навіть після інфаркту, отриманого на знімальному майданчику, він завершив свою працю, подарувавши країні Велике кіно, яке ніколи не втратить своєї актуальності. На екрані ми бачимо життя і нелегку долю (хоча у кого вона була легка в цей страшний час) 18-ти хлопців з комсомольського взводу, які ціною власного життя зупинили колону ворожих танків. Героїзм і мужність в цьому фільмі позбавлені надмірного пафосу, надиктований партією. Головні герої вражають щирістю, іронією і гумором, невгамовною жагою життя і вірою у свою правоту. Про все про це згадують нащадки загиблих, зібравшись разом на полі минулих боїв. І нам слід пишатися такими солдатами не тільки під час патріотичного травневого загострення, але кожен раз, звертаючи свій погляд в минуле.

3. Балада про солдата, 1956

Poradi.com.ua_7.05.2015_fwTeJk8aVsF2SГарний, зворушливий і трохи наївний фільм про любов, доброту і честі, який був номінований на «Оскар» за кращий оригінальний сценарій, а також відзначений численними преміями та нагородами на кінофестивалях по всьому світу, включаючи Канни. На екрані ми бачимо подвиг молодого солдата на полі бою, який після просить у старшини коротку відпустку, щоб поїхати провідати матір. Але на своїй дорозі до дому він зустрічає безліч людей, яким необхідна його допомога. Серце російського солдата Альоші наповнене як відвагою, так і добротою, тому він не може відвернутися від тих, хто його потребує. Зустріч з матір’ю коротке і пронизливо-емоційна, він обіцяє їй, що обов’язково повернеться, але, на жаль, так і не виконує цієї обіцянки. Цей фільм про війну, але більше людських взаєминах і людяності у воєнний час.

4. У бій ідуть одні «старики», 1973

Poradi.com.ua_7.05.2015_cjts0RGmkQyiPЩе один чудовий фільм Леоніда Бикова про вічні цінності. Тут органічно змішалися такі жанри, як трагедія і комедія, драма і пригода. «Співоча» ескадрилья зовсім юних солдатів подарувала нам «Смуглянку», і як на мене, цей фільм варто дивитися кожне 9 Травня. Легендарне кіно, яке майже цілком розтягнули на цитати, ще раз нагадує нам про те, якою дорогою ціною нам довелося заплатити за Велику Перемогу.

5. Офіцери, 1971

Poradi.com.ua_7.05.2015_kRCp4HcalsYh6Це кіно є даниною пам’яті всім тим, хто загинув на війні. Образно кажучи, кожне слово в ньому – слово подяки за пролиту кров і віддані життя. Це фільм-епопея, фільм-епоха, та, переглядаючи його сьогодні, ми знову і знову будемо посміхатися і співпереживати, співчувати і пишатися, знаходячи в собі забуті відголоски віри в людство. Блискуча гра акторів, чудові сцени без навмисної радянської агітації, діалоги і музика – все це про великих чоловіків і великих долі, про справжню чоловічу дружбу і обов’язок перед країною. Так який ще тобі потрібен фільм у цей святковий день?