Фільми які варто подивитись #93

Кіно по суботах #93

Кіно — універсальний механізм спілкування з світом, та форма мистецтва, яка здатна змінити свідомість, відкрити нові горизонти і навіть породити диктатуру нового світового порядку. Але всім на це наплювати, і так справ вистачає, тому вони дивляться кіно машинально і щоб розслабитися. А є ті, хто шукає в кіно натхнення, сенс, поезію дійсності. Наша сьогоднішня добірка підійде і тим і іншим.

1. «Хрустальов, машину!», 1998

Poradi.com.ua_21.10.2016_8D8m07AS7Nl0kКошмарний сон наяву «Північного Фелліні» Олексія Германа-старшого. Багатостраждальний режисер, чиї фільми стопками припадали пилом на полицях, заборонені до показу владної радянською цензурою, нарешті отримав шанс скуштувати жаданих лавров на великому кінофорумі. У Каннах з нетерпінням очікували картину, яка була в розробці 7 років. Але результат виявився не таким, як очікувалося. Глядачі вставали і залишали зал, критики громили і лаяли за чорнушне і нескладне оповідання.

А потім несподівано схаменулися і почали порівнювати Германа з Джойсом, іменувати генієм, а сам фільм — однозначним шедевром. Але по суті своїй він набагато простіше і не є чорнухою. Ну є там момент, де в’язні дуже натуралістично ґвалтують генерала, засовуючи йому палицю в анальний отвір, але виглядає це не гірше приблизно такої ж сцени в «Реквіємі за мрією». Фільм про людину, який втомився жити в кровожерливої рабській системі.

Справа відбувається в 50-х роках, в період знаменитої «Справи лікарів». Изнасилованному генералу доведеться потім рятувати смердючого, розпухлого і пердящего напівмертвого Сталіна, і втомленому, скаліченій шукати щастя. А поруч опалювач Федя Арамышев, який бігає і кричить, не розуміючи, за що відсидів термін, і різні люди, такі ж сірі та брудні, як тони картини.

Як не дивно, Герман знімав про свого батька, припустивши, що було б з ним, відомим письменником, якби спрацювала зазначена у фільмі провокація. Мабуть, фантазія у Олексія Юрійовича була дуже бурхливою.

Цей довгий, нуарний майже арт-хаус в чорно-білих тонах сподобається не всім, але тим, хто любить модерністський кіномову, незвичайне кіно, запам’ятовуються сцени і фрази, а то й просто відкривати для себе нове, варто відкинути забобони і подивитися фільм талановитого майстра.

2. «Будь-якою ціною» (Hell or High Water), 2016

Poradi.com.ua_21.10.2016_elpNZBfXifIeWПросто дуже і дуже хороший фільм з дуже і дуже добрими американськими акторами, знятий на долари англійцем (вже за своїм прецедент). А далі з кожною хвилиною історія про двох братанах-невдах, які вирішили обчистити банк, безсовісно наживающийся на чесних громадян, починає вражати і захоплювати.

Це мішанина з роуд-муві, вестернів і «Старим тут не місце», і подібне змішання дало не кислий борщ, а смачну насичену солянку. Після перегляду чомусь хочеться наслідувати Джефф Бріджес у ковбойському капелюсі, відстрілюватися в жовтих техаських пейзажах і встряти в щось настільки ж захоплююче. І настільки все легко, без зайвого баласту у вигляді морального знущання над глядачем, що навіть тужлива музика, яка звучить, поки герої їдуть, не бентежить.

Фільм не рекомендований — обов’язковий до перегляду всім, особливо фанатам «американської мрії», щоб вони поглянули на суворі реалії американської життя і зрозуміли, що мрія доступна не всім.

3. «Переступити межу» (Walk the Line), 2005

Poradi.com.ua_21.10.2016_0SYbttU5nv9IRХто б міг подумати, що людина, якого в свій час за підступне вбивство Рассела Кроу зненавиділи всі діти і вразливі вагітні жінки, зможе зіграти героя нації і кумира покоління Джонні Кеша. Зрозуміло, містер Заяча Губа, в миру Хоакін Фенікс, — блискучий актор, але втілення такого не очікував ніхто. Хоча фірмове фениксовское в образі залишилося — його не прикриєш, як і великий ніс Стіва Карелла або відсутність таланту… щоб нікого не образити, представника Мальти на «Євробаченні-2005» Фабріціо Фаниэлло.

Американці зняли тільки два успішних байопіка про співаків — це і «Рей», решта не дотягли. Особистість обрана легендарна. Джонні адже не тільки пісні складав чарівні, але й активно бедокурил, дражнячи громадськість і вбиваючи організм амфетаміном і алкоголем. У фільмі це показано дуже добре.

Але все в світі крутиться навколо любові — на цей раз навколо любові Джонні і Джун Картер, яка витягла його з ями і терпіла довгі роки. В результаті вийшла блискуча біографія про двох закоханих людей, одного з яких звали наркоманом, а іншу — повією, за те, що вона кинула чоловіка. Така вона — християнська Америка, не прощає помилок.

4. «Бабадук» (The Babadook), 2014

Poradi.com.ua_21.10.2016_KdmYdR0dtSwlbДітям постійно пудрять мізки якоюсь дивною міфологізованої поганню начебто сірого вовчка, який вкусить за бочок; бабайки, яка вкусить за попу; барабашки, яка розведе на гроші і вижене з дому; і п’яного вітчима, який гірше їх усіх разом узятих. Якщо ти не можеш придумати собі стимул скоріше зануритися в сон, звернися до австралійського фольклору, у них є Бабадук — монстр з снів сина самотньої матері, яка від такого розкладу справ починає ходити з розуму.

Не дивись на відгуки і критику на «Кинопоиск» — давно не було такої невідповідності критики фільму його якості. Якщо не брати куплені статті під російськими новинками. Кінокритики, наприклад, оцінили його дуже високо, відзначаючи, що це один з кращих фільмів жахів за останній час. За великим рахунком, це страшний і шокуючий психологічний трилер.

Сам Бабадук вийшов украй привабливим і привабливим чудовиськом, хоча у фільмі його не так багато, як деякі могли хотіти. Гнітюча моторошна атмосфера передана зі стовідсотковою точністю. Звичайно, це далеко не еталон, але це анітрохи не збиває задоволення від перегляду.

5. «Полювання на дикунів» (Hunt for the Wilderpeople), 2016

Poradi.com.ua_21.10.2016_XRCxDxePcccxpОстанній новозеландської комедією, яку ми дивилися, була «Паршива вівця» — дико абсурдна, дешева і абсолютно трэшовая картина. Але фільм «Полювання на дикунів» вийшов цілком якісним і смішним.

Відмінна комедія в стилі часу, з жорстким гумором і хорошими акторами. Навіть товстий головний дитина грає добре. Його партнер грає старого-социофоба, який втік разом з хлопцем. Звуть цю людину Сем Ніл, і колись давним-давно він тікав від тиранозаврів в «Парку Юрського періоду» і пробувався на Елронда в «Володар кілець». Зараз пішов на підвищення — бігає з дітьми.

Незважаючи на всю розбризкану в кожному кадрі іронію, фільм вчить праведним моральним скріпленням. І якщо сил тобі не вистачає або просто хочеться подивитися відмінну комедію — ласкаво просимо до «Полювання на дикунів».

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: