Кіно по суботах #99

Кіно по суботах — це як ковток свіжого морозного повітря після пиятики, як горілка з розчиненими в ній драже «Скітлз», як сон у ліжку після 9-годинного перельоту з подальшою тряскою в машині. Загалом, це чарівно. Ми зробили цю добірку майже сотню разів, і нас дивує не те, що ми все ще знаходимо придатне кіно, а те, що його в таких кількостях знімають. Насолоджуємося черговий підбіркою — першої в останньому місяці року і останньою в двозначною нумерацією.

1. Альфавіль (Alphaville, une étrange aventure de Lemmy Caution), 1965

Poradi.com.ua_2.12.2016_FinkGP7b1dqFmНавіть не смій говорити щось на кшталт: «Ну от, знову мотлох, де годнота?», якщо не хочеш, щоб у редакції стався інфаркт. Те, що перед тобою — це сама справжня класика, і називати її «старперским реліктом» — вища гнусь. Зрештою, не можна так з Годаром, який зняв цей чудовий фільм. Годар — це ж тобі не Кокшенов, він умів робити і красиво, і по-розумному, та настільки, що весь сучасний кінематограф йому наслідує. Майже весь. До речі кажучи, відома німецька сінті-поп-група, яка створила безсмертний слізно-плаксивий хіт про вічну молодість («Forever Young»), взяла свою назву саме в честь цього фільму.

У цій роботі Годар зачіпає екзистенційну ситуацію, коли людина перебуває ніби між життям і смертю, і в якому контексті — в антиутопії. Альфавіль — це таке закрите тоталітарне суспільство, розташоване в мільйонах світлових років від нашої планети і кероване електронним альфа-мозком. Створив його втік з Землі професор Носферату, що ховається тут під ім’ям фон Браун. Товариство славиться своєю надмірною логічністю, в лексиконі жителів немає таких слів, як «чому», «любов», «ніжність», «свідомість», а за нелогічні вчинки людей страчують. І на тлі цього з’являється злегка охреневшее особа агента з планети Земля, посланого вбити Брауна. Тому що не охренеть від порядків і умовиводів алфавильцев не можна. Та сама антиутопія, яка змушує задуматися і є мастхэвом для тих, хто вважає себе інтелігентною людиною.

2. Черевики мерця (Dead man’s Shoes), 2004

Poradi.com.ua_2.12.2016_fGNSPtxSjfn9sПішов ти служити в армію, а через 8 років повернувся і дізнався, що свого розумово відсталого брата взяли під крило місцеві наркоторговці. Що потрібно робити в таких випадках? Перетворитися в берсерка і почати трощити все навколо. Хоча бюджет у картини був невеликий, частина фільму зняли ручною камерою, і в деяких кадрах чітко читається, що це авторське кіно, і воно зроблено з якістю, якого іноді бракує серйозних студій.

Цей фільм як би відкриває завісу і дозволяє глядачеві поглянути на похмурий побут англійської периферії, в якому іммігрантів більше, ніж місцевого населення. Здається нам, що якщо поміняти імена і перенести місце дії в наші простори, фільм не зазнав би кардинальних змін.

Спочатку фільм може здатися надмірно нелогічним. Але не поспішай перемикати — останні 20 хвилин дадуть логічне пояснення творящемуся тут балагану.

3. Світ Уейна (wayne’s World), 1992

Роботи.ком.ua_2.12.2016_KacYBRl6eQzPQТим, хто цікавився, чим займався Майк Майерс (не плутати з выпускателем кишок) до того, як стати Остіном Пауерсом і голосом Шрека, і чому його називають кумиром американської молоді 80-90-х, необхідно подивитися цей фільм. Це типова смішна комедія 90-х, але зі своєю історією.

Справа в тому, що образи головних героїв були відомі американському глядачеві задовго до виходу картини. Спочатку Майерс кривлявся в образі Уейна Кемпбелла на канадському телебаченні, а потім перейшов у відому кузню американських коміків «Прямий ефір в суботу увечері», де обріс вірним напарником Гартом і довгий час збивав глядача напором гумору різної товщини, щільності та якості.

А потім з’явився фільм — начебто звичайна молодіжна комедія, але зі своєю атмосферою. Все якось природно і забавно. Головні герої — яскраві і надмірно придуркуваті ідіоти, які створили своє напівпрофесійне кабельне телебачення. Люті пофігісти, які, на відміну від персонажів сучасної комедії, не схиблені так завзято на цицьки і розвагах. Вони роблять дурниці, але ці дурниці — не фарс, це людські дурниці. І, мабуть, цього вистачає сучасним комедій, які норовлять при першій же можливості скотитися в глумливий пердеж.

Картина не претендує на звання шедевра, але це краще інших спроб зробити з телеперсонажа конкретного героя. Згадати хоча б «Яйця долі». Тут все настільки добре, що деякі кривляння звідси можна помітити у Ейса Вентури. Так що поглянути на стару добру комедію про двох чуваків, схожих на бабайку і Василя Стрельникова, категорично варто.

4. Королі вулиць (Street Kings), 2008

Роботи.ком.ua_2.12.2016_Jwt0XQyQh6VibКіану Рівз в черговий раз грає мужика, у якого померла дружина, а в житті почався справжнісіньке пекло. Крім нього в картині задіяні Форест Уітакер, схожий в костюмі на багатого хіп-хоп продюсера, Х’ю Лорі і ще купа акторів, яких згадуєш, коли бачиш в обличчя. А разом вони беруть участь у художній стрічці про поганого копа, який за фактом є санітаром цього crappy міста. Типовим алкашем, який довго стоїть під струменем з душу, змиває з себе лайно цього міста.

А потім починається процес очищення, супроводжуваний великою кількістю крові і екшену. Свого роду «Ментовські війни», тільки зняті якісні. Нехай тебе не бентежить ідіотське назва, швидше підходить для байопіка про успішну реп-групу. Тут все набагато ефектніше, особливо сюжет. Він настільки сильний, що плювати на екшен, на кров, на сталеві погляди головних героїв, які, як завжди, зіграли на своєму рівні.

5. У пошуках Еріка (Looking for Eric), 2009

Poradi.com.ua_2.12.2016_bqj7LGZ9iES4oГоловний герой працює листоношею у клубі «Манчестер Юнайтед», і до нього у видіннях є справжній король клубу, його легенда і самий харизматичний футболіст 90-х — Ерік Кантона. Але фільм зовсім не про футбол, хоча він присутній там майже повсюдно. Фільм про помилки, які ми здійснюємо, і спроби ці помилки виправити, про самотність, про те, що завжди є можливість змінити своє життя, треба тільки докласти трохи зусиль. А також про те, що треба вірити людям і не завжди намагатися впоратися з усіма проблемами самотужки.

Це проста світла історія, в якій імпозантний, красиво постарілий француз дає мудрі філософські поради 50-річному невдасі. Хоча сам Кантона, коли намагався філософствувати під час інтерв’ю, виглядав специфічно. Ну і чорт з ним, приємно було побачити легенду настільки несподіваному амплуа. Який хороший чоловік: і красиві голи забиває (що показано в фільмі), і дає поради. Мабуть, кожному необхідно завести собі такого кумира. Але набагато більш несподіваним той факт, що цей фільм зняв Кен Лоуч. Дуже нетипова для нього робота.

Але не думай, що це суцільно кіно про бесіди. Тут повно сумних, іронічних і забавних моментів, зроблених під враженням від харизми того хлопця, який завжди бігав по футбольному полю з піднятим коміром і бив вболівальників ударами в стилі кунг-фу.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: