ГМО: проти хімічних компаній

Poradi.ком.ua_8.06.2015_YgDR52FwiCuSl«Звідки ти знаєш, що вони там змінили?!» – каже мені одна моя співрозмовниця в суперечці про шкоду ГМО. Так, знаю. Або принаймні це дійсно можливо дізнатися. Але давай по порядку.

Шкідливі генетично модифіковані організми? Ми скажемо тобі з впевненістю: звичайно, не шкідливі, чувак. Перестань слухати, що тобі кажуть сумнівні експерти або божевільні законодавці, які прогресують у своєму безумстві від закону до закону. Є наукове співтовариство, яке куди краще в цій справі розбирається, є реальні вчені, а не уявні, які давно вже розставили все по місцях. І незважаючи на те що в захист тієї або іншої точки зору в мережі повно інформації ми тобі радимо приймати всерйоз думка кращих фахівців галузі.

А воно, в цілому, однозначно: вся боязнь ГМО є не більш ніж штучно підтримуваний незнання. Навіщо це потрібно? Інше питання. Рейтинги, гроші, фінансові можливості, підтримку свого виробника, небажання просвіщати населення, боротьба корпорацій… Погодься, думка щодо ГМО у народу визначене: «Труять нас західні корпорації, хочуть знищити Русь-матінку». Але, чорт візьми, більше двох століть тому така ж реакція була і на найбільш вживаний овоч у нашій країні – картопля. Знамениті картопляні бунти в 19 столітті служать доказом згубного дії загального невігластва. Дивно й те, що більшість продуктів, які вживаються людьми у їжу, не мають своїх аналогів у природі. А якщо мають, то являють собою досить сумне видовище. Природне смачніше? Нісенітниця! Нехай тобі це розповідає твоя бабуся, але людство протягом багатьох століть працювало над штучним виведенням нових сортів, всіх твоїх «природних» яблук, мандарин, ананасів та інше. Підсумок очевидний: людина помирає куди пізніше, він здоровіший, він довше живе, він менше схильний до хвороб. Так, це селекція, але переваги ГМО над селекцією очевидно для багатьох дослідників.

Poradi.ком.ua_8.06.2015_OBfb6tMsEo5gCГМО – це єдиний можливий варіант для людства в зовсім недалекому майбутньому. Ми не хочемо лякати тебе страшними байками всяких еко-активістів та інших хлопців, яким подобаються емоційні нападки на наукове співтовариство, але є одна об’єктивна істина: їжі на всіх не вистачає. Це тобі не знайомий справжній голод, але в цей же самий час голод – буденність безлічі людей, з ним стикаються в самому ранньому віці і з них помирають.

Гаразд, якщо говорити про практичність, звичайний садовий помідор страждає від руйнування клітинних стінок при перевезеннях, тому був виведений сорт з меншою кількістю пектину. Це дозволило зміцнити стінки помідора, а значить, довести його тобі до магазину в цілості. Яблука в природі надзвичайно малі і навряд чи їх можна назвати смачними. Все що ти бачиш в супермаркетах не є тим продуктом, який був в природі спочатку. Довговічність, велика стійкість, можливість змінювати смак на догоду споживачеві, розмір, захист від заражень і можливість обійтися без пестицидів – хіба це погано?

Часто наводять аргументи у вигляді досліджень «вчених», які нібито давно вже довели шкоду ГМО. Але в країні, на жаль, досі існує нездорова характерна риса: багато хто з нас мислять образами і заголовками. Для деяких людей достатньо фрази «Вчені довели, що ГМО це отрута» та пари фотографій щурів з пухлинами – і все, чорт візьми, можна тепер заспокоїться і продовжувати вболівати за «природне» їжу. Але реальність звичайно куди більш цікава. Вчені раптом виявляються не зовсім вченими, а їх дослідження викликають широку дискусію в науковому співтоваристві не тому, що вони відкрили щось нове для світу, а тому, що дослідження було проведено з недопустимими для вченого помилками і неточностями. Ми зараз говоримо про публікації французького дослідника Сераліні в журналі Food and Chemical Toxicology, де говорилося, що ГМ-кукурудза викликає рак і збільшення смертності щурів. Але фотографії щурів з пухлинами справили на людей куди більше враження, ніж гідні дослідження та думки експертів в області, деякі з яких вирішили назвати дослідження Сераліні частиною політичної компанії (в той момент у Франції готувалася до видання книга кандидата в Європарламент Карина Лепажа, спрямована проти ГМО).

Стає не по собі від того, що популісти досі мають такий великий вплив на свідомість мас. Особливо в епоху інформаційних технологій і доступність практично будь-якої інформації, лише б було бажання.

Poradi.ком.ua_8.06.2015_mDmqTaBDHUA91А тепер дізнаємося думки цих експертів, про які ми постійно говоримо, і цитати яких ми спеціально зібрали для тебе:

Це можливість отримувати продукцію тієї ж якості, яка вона була, але набагато дешевше, не використовуючи хімікати і покращуючи тим самим якість. Дослідження показали, що близько 30% наших генів схожі з генами комах, салату, бобів і пр. Бог не мудрствовал лукаво: цеглинки, з яких складалося все це розмаїття, однакові. І у нас безліч генів, схожих з генами інших організмів. І до того ж, коли ти їси м’ясо, ти не стаєш тим, від кого воно отримано. На мій погляд, мова йде про економічну боротьбу між хімічними компаніями і виробниками генетично модифікованої їжі. І поки вони не розберуться між собою, ситуація не зміниться.

Людмила Лутова, доктор біологічних наук, професор, зав. лабораторії генної і клітинної інженерії рослин Спбду

Poradi.ком.ua_8.06.2015_XUcjrPdUBBqU3З опитуваннями Вциом, три чверті росіян зізнаються, що готові заплатити більше за продукти, що не містять ГМО. Противником ГМО, активно раскачивающим човен, є також хімічна промисловість, що виробляє пестициди. Їм невигідні ГМО, стійкі до шкідників. І є ще люди, які виїжджають на самій цій маркування, створюють чорні списки продуктів, які, на їхню думку, містять ГМО, і так далі.

Олександр Панчин, старший науковий співробітник Інституту проблем передачі інформації їм. А. А. Харкевича РАН

Poradi.ком.ua_8.06.2015_yvIlbGUmwgDWgОдна з небезпек істерії навколо генетично модифікованих продуктів, багато в чому не усвідомлювана сьогодні, пов’язана з тим, що не слід кричати: «Вовк!»» – коли вовка немає. Я побоююся, що якщо гучні попередження «зелених» про небезпеку ГМО виявляться безпідставними, це може перешкодити людям прислухатися до інших, більш серйозним попередженням. Еволюція стійкості до антибіотиків у бактерій – страшний «вовк», небезпека якого доведена.

Річард Докінз