Історія заборони бухла. Частина 1: Сухий закон у США

Poradi.ком.ua_23.06.2015_MZ0DGc0FIkaSnБухло, як відомо, штука неоднозначна. І якщо більшість людей випиває час від часу для підтримки тонусу або веселощів заради, то деякий меншість моторошно біситься, коли хтось добре проводить час. Взагалі, як казав один російський філософ – Головін, «всі війни в ХХ столітті починали тверезі люди, задумайтесь про це». Так от, якщо уявити що в Стародавньому Світі хтось вирішив заборонити в здоровому глузді бухло, йому б відразу б непереливки. Раніше алкоголь був не просто напоєм для того, щоб валятися п’яним в кущах, все було трохи інакше. Змішували Вино з водою, а іноді і не змішували, і пили як звичайний повсякденний напій, це дозволяло підвищити свій імунітет, зміцнити здоров’я і в якомусь сенсі запобігти деякі хвороби, пов’язані з інфекціями, тощо.

Крім того, не було всіх цих концепцій, побудованих на сучасній моралі «питущий чоловік – лихо в сім’ї», люди спокійно пили, ніхто нікого не затравливал цим, а п’яницями ставали тільки ті, хто мав таку можливість. Але погодься, раніше навряд чи ти б міг спокійно цілі дні витрачати на те, щоб бухати. Тобі потрібно було б вирощувати їжу, тягати каміння на будівництво піраміди твого улюбленого фараона, а також брати участь у війнах проти персів. Коротше, часу спитися для звичайної людини не вистачало, але при цьому всі регулярно випивали. Чимось схоже на поняття «культура пиття», яке зараз поширене серед розумної частини людства.

Так коли виникла така ідея, як заборона алкогольної продукції? Якщо не в давнину, то коли? Адже ми самі стаємо свідками того, що права питущих, так і курців теж, все частіше обмежують. А ми і не проти, тому що не зовсім розуміємо, як це сприймати. У школах же втовкмачували: «Пити погано – понятненько, сигарети це погано – понятненько?» Нам здається, що краще всього буде показати історію сухого закону і антиалкогольних заборон різних країн, можливо, не зовсім повне, але досить наочну. Хто забороняв бухло, навіщо і з яких причин. Загалом, давай подивимося на людей, що так затято борються на моральному фронті і так ратують за здоров’я людства. Напевно, вони повинні бути куди миліше хасок. І почнемо ми з того самого Сухого закону, що мав місце в штатах.

США (1920-1933)

Poradi.ком.ua_23.06.2015_yxphudAvhma7OНапевно, найвідомішою епохою «алкоголю поза законом» є час Сухого закону в США. І це дійсно дуже круте час, на самому справі. Але давай спочатку розповімо невелику передісторію епічно провалу американського уряду.

Все почалося, як завжди. Наприкінці Першої світової війни піднялася голова консерваторів і любителів ратувати за «американські ідеали» і «американську духовність». Взагалі дуже наочно – розмови про мораль найбільше йдуть після війни. Демократи тоді з цим нічого толком зробити не могли, а партія консерваторів цілком собі зміцнилася у владі. Причому допомогло те, що прихильники нової національної політики були в обох головних політичних силах країни. І одним з перших вимог консерваторів було запровадження Сухого закону на території всіх штатів. Він проіснував з 1920 по 1933 рік. За десятки років до цього в країні, звичайно ж, було антиалкогольний рух, але його представники, швидше, виконували функцію фріків, приблизно як у нас. Головними учасниками подібних рухів зазвичай були релігійні радикали в особі пуритан і протестантів, а також організації жінок, яким явно не подобалися захмелілі чоловіки. Але, як виявилося, протестантські ідеали сільських жителів зовсім не до вподоби прогресивним городянам або просто чоловікам, які любили перехилити склянку бурбона після важкої роботи. Це призвело до того, що за дуже короткий час величезну кількість дорослого населення країни зайнялося нелегальним виробництвом спиртного, організовувало точки збуту і контрабанду. А далі з’явилася широко улюблена нами за фільмами Френсіса Копполи американська мафія, яка в деяких містах влада тримала куди міцніше, ніж федерали.

І хоча сам заборона на алкоголь проходив під гаслом «боротьби за моральність», ті люди, які продавлювали цю ініціативу у верхах, зовсім не дбали про моральне стан свого народу. Духовність, як зараз, так і раніше, це красиві слова, а справи завжди роблять люди з грошима і заради грошей. Доказом цьому служать ділові кола США, які в своїй більшості підтримали ініціативу нового уряду, промислові концерни, зацікавлені в розширенні виробництва у зв’язку з військовими замовленнями, також приєдналися до антиалкогольної компанії. Багато в чому причиною служив оборот зерна, який був необхідний для продажу в Європу, а не для того, щоб всякі пивоварні робили своє пиво, тобто прямо видно боротьба великих монополістів з більш дрібними виробничими компаніями. Мешканці простодушні глибинок, діти яких відвідують недільні школи, а дорослі тусувалися і знайомилися хіба що у церквах, які активно підтримували нове «моральне» оновлення країни.

Poradi.ком.ua_23.06.2015_NdyjZk28lYQCYЗаборона не був впроваджений відразу. До 1920 року штати були розділені на два табори – «сухі» і «мокрі». Причому «мокрими» були найрозвиненіші і густонаселені регіони цієї країни, а «сухими» були найвідсталіші і порожні. Населення теж було відповідне. Просте населення сільської місцевості було більш простодушним, вважало Чарльза Дарвіна сатанинським нащадком, а деяких жителів Нью-Йорка і зовсім, скоріше всього, волів би бачити на вогнищі, а не на національному зборах.

Але ми відволіклися, головне – це те, що в 1920 році конгрес все ж прийняв цю злощасну поправку до конституції, яка проголошувала сухий закон на всій території країни, і навіть президент Вудро Вільсон, критично ставився до цього нововведення, нічого не зміг із ним вдіяти. Хоча варто віддати належне Вудро: він реально намагався змінити положення в законодавстві і добре розумів, що буде з харчовою продукцією, коли набуде чинності ця, улюблена багатьма популістами, ініціатива. Але про деякі проблеми він навіть і не здогадувався.

Країну наповнили нелегальні виробники алкоголю – бутлегери, контрабандисти і гангстери. Настав їх час, а їх багатомільйонна виручка дозволяла робити з поліцій все, що тільки можна.

Ну, напевно, хоч смертність від алкоголю стала куди менше, так адже? Та ні. На 100 тисяч осіб у 1928 році припадало 4 смерті від алкоголю, хоча до прийняття закону була всього одна. У великих містах різниця була ще більшою. Все ж ті люди, які робили віскі до прийняття закону, хоча б знали, як його робити, а після прийняття за технологією майже ніхто не стежив. Це обернулось численними смертями. Ще одна статистика: за даними поліції у 1920 році було заарештовано 282 тис. людей у нетверезому стані, але в 1926 – вже 664 тис. осіб. Робота виконана була «чудово»: населення, яка п’є раніше лише легкі напої, тепер активно вживало високий градус, зроблений не зрозумій ким. Нелегальних барів і пивних стало навіть більше, ніж легальних до «Сухого закону», і, незважаючи на репресії, всім було, власне, плювати на його дотримання. І людей легко зрозуміти: якщо раніше випити було просто звичайною справою, як з’їсти бутерброд або посмажити яєчню, то з набуттям чинності закону «випити» стало таким невеликим бунтом, може, навіть пригодою, а якщо у тебе ще є і самогонний апарат, користування яким не доставляло сильних труднощів, так ти взагалі крутий хлопець, у якого буде повно друзів.

Зупинки.com.ua_23.06.2015_heezlXqXrMucNАль Капоне в Чикаго був дуже радий такому положенню справ. Мафія дійсно процвітала, а на її зарплату складалася і поліція, і великі чиновники, і навіть хлопці з конгресу. Прибуток різнилася від різних умов, міст і часу, але в середньому вона становила 400-500%, що дозволяло бути справжніми королями міст, якщо б не одне «але». Сутичка між мафією була неабиякою, багато хотіли такого теплого місця, яке дозволяло б тобі заробляти купу грошей. Структура мафії була повністю модернізована. Якщо взяти за основу мемуари Нікола Джентіле, відомого мафіозі, який працював босом в Пітсбурзі, штат Канзас-Сіті, то первинним осередком організації була десятка, її очолював господар – капо. Десятки об’єднувалися в сім’ю, яка контролювала всю діяльність мафії в межах одного району або міста. Якщо якогось боса забирали в тюрму, то на його місце стає заступник. Але головним хлопцем в цій злочинній організації був капо дей капм (бос босів). І якщо Капо і керівництво сімей обираються, то бос босів завжди бере собі владу в бою.

Під час Сухого закону мафії було необхідно налагоджувати зв’язки не тільки з урядом і поліції, але і з різними іншими структурами. Це було важкою роботою і трохи схоже на управління державою. Мафія налагоджувала зв’язки з моряками, щоб займатися транспортуванням алкогольної продукції з-за кордону. Потрібні були контакти з береговою охороною, з вантажниками, водіями, власниками вантажних машин. Ризик для всіх цих хлопців був подвійний, як з боку поліції та влади, так і з боку ворогуючих угруповань. Але гроші – завжди хороший мотиватор для такої діяльності, і бізнес процвітав.

Poradi.ком.ua_23.06.2015_2Fyb6bkJEmW7wЗа час дії закону з’явилися професії, раніше невідомі широкому колу осіб. Муншайнер (moon – місяць, shine – світло) – самогонник, таємний виробник спиртного, що працює по ночах. Бутлегер – нелегальний торговець спиртним. Спикизи (speak easy – тихо говорити) – цим словом називали притон, де можна пошепки замовити спиртне, який маскувався під чай або який-небудь інший звичайний напій.

Але до 1933 році всіх вже нудило від республіканців і їх морально-етичного законотворчості. Тому до влади прийшли демократи на чолі з чудовим президентом Франкліном Рузвельтом, який, власне, і скасував цей закон.

Втім, деякі штати, такі як Оклахома, Канзас, Міссісіпі, залишалися «сухими» ще до другої половини ХХ століття.

До речі, цікавий факт: партія сухого закону, яка була створена в XIX столітті, не змогла пройти і двопроцентного кордону у виборчих компаніях своєї країни, що красномовно говорить про те, наскільки була дійсна, а не мнима підтримка населення такої міри.

Якщо резюмувати, то заборона виробництва і збуту алкогольної продукції призвів до того, що це виробництво почало процвітати і в якійсь мірі проникло в культуру. Пити стали більше смертей від отруєнь неякісної продукції теж стало більше. Повністю паралізувалася судова, поліцейська система, а також мореплавство та вантажні перевезення. Відбувся розквіт злочинності, який сформував американську мафію і заклав основи для нових проблем з якими уряду США тільки належало зіткнутися. Якщо раніше бухали в основному мужики постарше, то під час «Сухого закону» пити стали і молоді хлопці, і жінки, як наслідок – жіночий алкоголізм. За фактом відсоток алкоголіків значно виріс. Раніше в своїй масі люди пили в барах, де існували деякі соціальні обмежувачі на кількість споживаного пійла, але під час антиалкогольного законодавства стало прийнято пити вдома, де ніяких обмежень не було. Загалом, круто попрацювали хлопці. Вип’ємо!

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: