Іван Кожедуб — тричі герой Радянського союзу

Саме час написати про героя, який прославився у Великій Вітчизняній війні своїми ратними подвигами. Адже такі люди кували перемогу. Іван Кожедуб став героєм Радянського союзу три рази підряд! В історії країни така нагорода була надана лише трьом людям: власне, Кожедубу, маршалу і міністру оборони Семенові Будьонному і льотчику Олександру Покрышкину. Герой цієї статті був найрезультативнішим серед льотчиків Радянського союзу і льотчиків союзних військ у Другій Світовій війні. На його рахунку 64 перемоги в повітряних баталіях. Свою першу зірку героя Іван Микитович отримав майже 70 років тому, 4 лютого 1944 року. На той момент йому було 24 роки. Тричі герой Радянського союзу показував своїм прикладом, що один в полі може бути воїном.

Народився в селі в бідній родині церковного старости, Іван Микитович був самим молодшим з п’яти дітей. Хлопчик народився після страхітливого голоду. Батько Вані був людиною свого низького походження на подив освіченим і розумним. У перервах між важкою роботою він читав дітям книги і навіть складав вірші. Але не тільки хорошу домашню освіту дав своєму синові церковний побожний староста. Батько тримав хлопчика в строгості, але в рамках розумного. У п’ять років Ваня вже чатував сад від злодіїв, не стуляючи всю ніч очей. Це здавалося дивним вчинком: злодії в той час були рідкісними гостями. У більш свідомому віці Кожедуб поцікавився у батька, навіщо він посилав його охороняти сад, який нікому толком був не потрібен. Староста відповідав, що це тільки для того, щоб виховати в сині стійкість до випробувань.

Poradi.ком.ua_8.05.2014_XfNes5LSnCmDQ

Після закінчення школи майбутній герой вступив на хіміко-технологічний технікум, паралельно він працював у бібліотеці. Іван Кожедуб, як і Юрій Гагарін, ставився до авіації як до захоплення. Також, як і перша людина в космосі, він ходив в аероклуб, де показував себе подаючим надії льотчиком. Служба в армії остаточно дала Івану впевненість у виборі подальшої професії. Він закінчує з відзнакою льотну школу і йому, як одному з кращих курсантів, було запропоновано залишитися на посаді льотчика-інструктора. У той час він літав на «УТ-2» і «І-16».

Під час війни молодого льотчика евакуювали разом з усією його льотної школою в Казахстан. Кожедуб пристрасно просив командування відправити його на фронт бити німців. Прохання було задоволено лише в 1942 році. У листопаді цього ж року Іван Микитович прибув в Іваново, де формувався 240-й винищувальний авіаційний полк 302-ї винищувальної авіаційної дивізії. Через півроку Кожедуб вилетів на війну, на Воронезький фронт.

Poradi.ком.ua_8.05.2014_6JVs2Gz9cPpkG

Перший повітряний бій пройшов для майбутнього аса досить невдало. Він був збитий чергою «Мессершмітт-109», в довершення до всього іншого радянські зенітки випадково потрапили за його «Ла-5». З великим трудом Кожедуб посадив літак, але відновленню бойова машина не підлягала. Знаменитого льотчика навіть хотіли відсторонити від польотів, перевівши його на пост оповіщення. За молоде дарування заступився командир ескадрильї. Льотчик не підвів довіру начальства, і влітку Івану було присуджено звання молодшого лейтенанта, а трохи пізніше він став заступником командира. 6 липня 1943 року на Курській дузі Кожедуб збив свій перший німецький літак. Їм був бомбардувальник «Юнкерс» «Ю-87». На наступний день Іван повторив свій подвиг, а 9 липня збив відразу два винищувачі. У серпні 1943 року великого льотчика призначили командиром ескадрильї.

30 вересня 1943 року Іван супроводжував переправу військ через Дніпро. Молодий льотчик, який залишився в повітрі без прикриття, помітив вдалині німецькі «Юнкерси». Нехай це і було нерозважливо, але Кожедуб направив свій літак в їх стрункий клин. Майбутній прославлений ас зумів вторгнутися в ланки супротивників. Німецькі бомбардувальники порядком розгубилися, перестали бомбити колону військ і перегрупувалися для нападу. Вчасно зібравшись, льотчик помітив відбився від «зграї» «Юнкерс» «Ю-87», який і збив. Бомбардувальникам довелося відступити. Після бою Іван Микитович сказав фразу, яку після досить часто повторював: «Воюють не числом, а вмінням!»

Але через три дні Івану довелося дійсно несолодко. Кожедуб разом зі своїми товаришами по службі прикривали плацдарм на березі річки на дев’яти літаках «Ла-5» (льотчики називали їх «лавочкины»). В небі здалася колона бомбардувальників «Юнкерс-87» з дев’яти літаків, прикриваються шістьма винищувачі «Ме-109». Кожедуб з товаришами не розгубився і накинувся на значні сили противника, які не чекали такої прудкості. Були збиті два бомбардувальники, колона повернула назад, втрачаючи бойові одиниці. До жовтня 1943 року командир ескадрильї здійснив 146 бойових вильотів і особисто збив 20 німецьких літаків.

Poradi.ком.ua_8.05.2014_LZ7iEfkqVrlNw

4 лютого 1944 року за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з загарбниками, Іван Микитович був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Незважаючи на частий обстріл силами противника, Кожедуб примудрявся виживати в будь-яких умовах. Після чергового руйнування бойової машини на гроші місцевого колгоспника-бджоляра був побудований гібридний літак, на якому ас літав з травня 1944 року. Тривало це до серпня, коли герою виділили новий винищувач «Ла-7». 19 серпня за виняткову дисципліну і військове ремесло командування присудило Кожедубу звання героя Радянського союзу вдруге. За ним числилося 256 бойових вильотів і 48 збитих літаків супротивника.

В середині лютого 1945 року на Івана Кожедуба напав невідомий у той час літак. Це був новітній німецький винищувач-бомбардувальник Люфтваффе» або «Me-262». Бойова машина була чи не самим передовим дивом військової промисловості того часу за рахунок вражаючій швидкості. Але і вона була збита в ході тривалого бою нашим знаменитим льотчиком, звикли атакувати з дальньої відстані.

У квітні 1945 року з Іваном сталася досить дивна історія. Отгонявший від літаків союзників німецькі винищувачі, Кожедуб був атакований американськими бойовими машинами, спутавшими його з німцем. Іван підбив два літаки, які дійсно належали ВПС США.

18 серпня 1945 року за виняткову майстерність Кожедуб отримує третю «Золоту зірку» героя Радянського союзу. За всю свою льотну кар’єру ас був збитий багато разів, але завжди він намагався посадити літак, що йому вдавалося. Відрізнявся винятковою майстерністю, нелюдської точністю і умінням виконувати найскладніші фігури льотного пілотажу, Кожедуб рідко переходив у ближній бій, намагаючись потрапити з дальньої дистанцією. У 1985 році він отримав звання маршала авіації. Помер герой 8 серпня 1991 року.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: