Ким стати: бізнесменом чи студентом?

Ким стати: бізнесменом чи студентом?

Питання

Доброго часу, братани-чуваки. Вже більше року я захоплено читаю більшість ваших статей і навіть трохи захоплююся вами. Можу обсипати компліментами і похвалою ваш журнал, але ви вже неодноразово все це чули і знаєте, наскільки він крутий. Перейдемо відразу до справи.

Багато думаючі напевно знають, що наша країна — це реальна відкрита площадка для бізнесу. А також, що система освіти переживає далеко не кращі часи. Власне, прошу вас допомогти мені і, я думаю, багатьом іншим з вибором.

Після закінчення школи я вступив до внз, як і всі мої однокласники, знайомі, знайомі знайомих і так далі. Ну ви зрозуміли. Вибравши спеціальність, пов’язану з бізнес-управлінням, я понадіявся, що мені можуть дати реальні знання для його створення і побудови. Зараз же, по закінченню першого семестру, я розумію, що мені просто доведеться забивати голову нікому не потрібною і застарілою теорією протягом 4 років. Можливо, мене там навчать чогось необхідного, але, друг, неактуальність знань, 4 роки і близько 800 тисяч по всіх видатках нехило змушують замислитися про важливість вищої освіти.

Ось, власне, і питання: піти працювати і навчатись, будувати власну справу з допомогою практики, могутності інтернету, постійного саморозвитку і порад від близьких знайомих підприємців або ж все-таки продовжити навчання, розриваючись між вузом і заробітком заради заповітного диплома?

Мої вибачення за розміри і величезне спасибі за відповідь. Успіхів Poradi.com.ua.

Відповідь

Привіт, братэлло, ми раді будь-якій похвалі, ніжною як дівочі уста і грубої як онанізм через наждачний папір. Спасибі тобі величезне за такі добрі слова.

Давай почнемо з одного важливого факту, чемпіон — твої батьки тебе відпустять? Наскільки я розумію ситуації в країні, школяр не може платити мільйон за свою освіту. У всякому разі, в мій час це була велика рідкість. Серед батьків чимало костномыслящих особистостей, твердо впевнених у користь вищої освіти. Ти їх просто не переконаєш, оскільки вони знають, що без папірця ти відомо хто. Частково це так, але в останні роки ми все більше переконуємося, що і диплом людиною не завжди робить. Мій, наприклад, успішно підпирає хитаючийся стіл. Раніше це було елітарно — вчитися у вузі, коли місць було небагато, а про таку річ, як вища освіта за гроші, ніхто й подумати не міг. Зараз елітарність все більше удавана: мовляв, ми еліта, і у нас є виправдання на найближчі 4 роки, щоб не працювати.

Якщо вони дозволять тобі, своєю чарівною маленькою дуське, залишитися без диплома (в чому ми сумніваємося, раз вже вони згодні платити мільйон), Господь з тобою, йди. Адже ти вже і так на це налаштований. Але моя тобі порада: закінчи цей рік, щоб у разі чого можна було відновитися. Раптом тебе затягне метка студентська романтика і фривольність, і ти зрозумієш, що все, про що ти мрієш створити маленьку пекарню, з якої ти будеш щоранку виносити хрусткі булочки своєї коханої, чия родюча утроба волею Амура породила тебе дитя.Ну а якщо серйозно, то за ці 4 роки ти нічого особливо корисного не навчишся. Така специфіка нашого викладацького цеху — читають за застарілими підручниками старі викладачі, які до цього вчили історії про майбутніх партійних працівників. Така біда не тільки в навчанні бізнесу, але і в рекламі, і в ряді інших спеціальностей. Занадто мало практиків, одні теоретики, якщо, звичайно, ти вчишся не в МФЮА або Вищій школі економіки, і вам не приходять читати курси всякі Сечины і Дерипаски.

Втім, ти й сам можеш накопичити грошей і відвідувати семінари не менш харизматичного і досвідченого Потапенко та інших відомих бізнесменів (не плутати з шарлатанами). Взагалі, бізнес — це та сфера, в якій диплом, нехай навіть фильдеперсового Берклі або Гарварду, не дає гарантії, що випускник представляє з себе щось вартісне. Отримані знання можуть підказати, навчити відомим моделям, методів аналізу, що теж необхідно, адже в майбутньому все одно доведеться усунути лікнеп в теоретичній частині. Але всім тонкощам можна навчитися лише на практиці: банкротясь, опиняючись на краю, прокручуючи неймовірні афери, викручуючись із залізних лещат оподаткування та набираючись досвіду у затятих і більш досвідчених товаришів. Щоб вести успішний бізнес, потрібно хитрувати, а цього вчать не скрізь, точніше буде сказати: ніде не вчать.

Якщо тобі є куди податися, якщо у тебе є чіткий план, куди влаштуватися на роботу, де осягати тонкощі бізнес-управління, і як знайти пару підприємців, у яких є звідки черпати досвід — то можна забрати документи з вузу. Якщо це тільки вологі мрії, і ти собі надумав (тому що все, що стосується працевлаштування і роботи, яка може чомусь навчити, постійно стикається з якимись труднощами), то краще потерпіти ще три роки. В універі ти можеш підчепити потрібні знайомства, а в разі чого, ще й необхідну протекцію. Краще, ніж пропрацювати кілька років барменом і мерчандайзером, а потім вирішити відкривати свій кооператив «Свинка». Що так, що так час витратиш, але буде диплом, який в майбутньому, у випадку провалів, ще може придатися. Вчитися і працювати одночасно можна, хоча і дуже складно. Можна навіть заробляти великі гроші, але не у всіх виходить, все одно вуз сильно сковує.

Так що ось тобі наша порада: переводись на заочку, раз вже армія тебе не лякає. Повір, в знаннях ти не втратиш (як якщо б залишився на очке) анітрохи і зможеш спокійно вивчати тонкі матерії бізнесу. А то раптом ти станеш багатим і знаменитим спеціалістом, а колеги будуть сміятися, що ти смерд неосвічений. З вузом у тебе роман не склався. Ти начебто не проти нього, але тобі з ним невесело. Як з приятелями, з якими ти начебто непогано побухал і навіть прокинувся без похмілля, але остаточно протверезівши, ти розумієш, що більше тобі з ними спілкуватися не хочеться. Постав своє запитання редакції Poradi.com.ua

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: