Колонізація космосу: червона планета

Poradi.ком.ua_29.05.2015_QxcPEXFHGdYK1Рано чи пізно наша планета помре і відновити її буде неможливо, особливо при тому тиску, який чинить на неї людський фактор. Але що робити людству? Канути в лету? Самий реалістичний підсумок – це смерть, причому смерть задовго до загибелі планети. Але ми ж оптимісти, і тому навіть при відсутності хоч якихось значних і видатних технологій люди завжди будуть прагнути в космос. І деколи це у нас здорово виходить.

Космос – це єдине неизученное простір, яке залишилося непідвладне людині. Навіть той прорив в космонавтиці, який припав на ХХ століття, не змінив рівним рахунком нічого. Ми стали розуміти Всесвіт або, швидше, стали думати, що розуміємо її. І все ж людина – це насамперед дослідник, прогресист і геній. Якщо історія і пам’ятає тих людей, які вставляли палиці в колеса розвитку, то винятково в негативному ключі.

Ти, чувак, може, і не будеш спостерігати, як ростуть мегаполіси на Марсі, але, можливо, тобі доведеться побачити перше подобу колоній, які можуть зовсім скоро з’явитися на червоній планеті, а в майбутньому – і на інших планетах нашої системи. Передумов до цього багато, подібні космічні програми існують, деякі з них, такі як MARS ONE, взагалі є приватними проектами. І нехай до них можна відчувати недовіру, але сам факт інтересу і великого, хоча і недостатнього для кінцевого результату, фінансового вкладення говорить про багато що.

Poradi.ком.ua_29.05.2015_AVoBTLnlhK4r2Найбільш привабливим небесним тілом для такої божевільної затії завжди була червона планета. Причиною цього є відразу кілька важливих факторів: відносно близьке відстань від Землі, тимчасове схожість земних діб з марсіанськими, відповідна температура на деяких ділянках планети. Є й обмеження, що накладаються атмосферою, силою тяжіння, так і взагалі відсутністю людських умов життя.

Останнім часом стала популярною ідея створення колоній допомогою скидання необхідних блоків літальними апаратами, і тільки потім, після їх з’єднання, за задумом повинна відбуватися висадка людей. Mars One, як один з самих амбітних проектів, намітив перший політ і висадку екіпажу в кількості 4 чоловік на 2026 рік. Сама ж програма проекту складається з 12 етапів, два з яких вже реалізовано. І можна було б вважати це простий жартом, якби не озвучені контракти з деякими найбільшими компаніями, які виявилися зацікавлені у проекті. Всю серйозність ситуації можна оцінити, ознайомившись навіть з однією з цих компаній, а саме «Lockheed Martin», яка є найбільшим у світі підприємством ВПК (за даними 2011 і 2013 роки), основну частину замовлень ця компанія отримує прямо від Міністерства оборони США.

Poradi.ком.ua_28.05.2015_OfE3GWcdN6JmjВарто відзначити, що серед наукового співтовариства і навіть самих учасників проекту не обійшлося без тих, хто висловлював свою обґрунтовану критику.

Навіть без урахування потенційної невідповідності між доходами проекту та його вартістю і питань про його довгострокової життєздатності, плани Mars One демонструють недостатньо глибоке розуміння проблеми, щоб дати нам впевненість у тому, що проект буде в змозі виконати свій амбітний графік.

Кріс Уелч, директор магістерських програм у Міжнародному космічному університеті.І все ж, крім критики чільних учасників наукового співтовариства, як і раніше, є побоювання з приводу фінансової спроможності проекту. До того ж, існує думка, що Mars One дійсно чимось нагадує більше реаліті-шоу, ніж серйозний науковий проект.

Проходячи процедуру відбору, ви отримуєте очки, але єдиний спосіб набрати їх – за рахунок купівлі товарів під маркою Mars One або жертвуючи гроші фонду… В лютому фіналісти отримали список порад і рекомендацій по спілкуванню з пресою. Там говориться: «Якщо вам запропонували гонорар за інтерв’ю, ми просимо пожертвувати 75 відсотків від нього Mars One».

Учасник проекту Mars One, астрофізик Джозеф Рош.Інша справа – ініціатива НАСА. У цьому відомстві працюють куди більш серйозні хлопці, а тому довіряти їм можна. Так от, їх аналогічна експедиція з пілотованим польотом на Марс призначена на 2030 рік. Про це розповів Чарльз Болден на Міжнародній Космічній Конференції у Вашингтоні.

«Враховуючи, що космічний апарат [який буде направлений до Марса] має обмеження на вагу і об’єм, а його автономне постачання повинно тривати щонайменше 500 днів, необхідні інноваційні рішення, які б дозволяли місії на Марс не залежати від ресурсів з Землі», – йдеться в повідомленні на сайті NASAТакож є менш відомий спільний проект НАСА і DARPA (агентство передових оборонних дослідницьких проектів) – «Столітній Космічний Корабель», який розробляється на базі дослідницького центру імені Еймса з 2010 року. Цілком ймовірно, що цей проект прямо пов’язаний з підготовкою пілотованим польотом НАСА в 2030 році.

Головна перепона на шляху реалізації «зоряної мрії» – це перш за все сама людина. Прямих вигод від подібних дослідницьких експедицій немає ніяких. Для уряду це чорна діра для зливу грошей, і немає ніяких гарантій, що подібні витрати окупляться. З іншого боку, тільки саме уряд на даний момент і може втілити задумане в життя. Але зараз ми стали свідками, коли і приватні інвестори, надихнувшись фантастичними романами, теж активно беруть участь у таких грандіозних підприємствах, які згодом можуть повністю змінити обличчя людства.

Poradi.ком.ua_28.05.2015_aSZfkrLymTUc0

Людям потрібно вивчити планету Марс і з’ясувати, чому на її поверхні немає води в рідкому стані; там сталася якась катастрофа, і важливо визначити перші ознаки аналогічного явища, яке може загрожувати Землі. Нам потрібно краще вивчити астероїди і навчитися відхиляти і міняти їх траєкторію. Зрештою, якщо ми виявимо, що якийсь астероїд рухається до нашої планети, буде вкрай неприємно, якщо розумних, творчо мислячих людей спіткає та ж доля, що і динозаврів з їх двома звивинами.

Ніл Тайсон Деграсс

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: