Підкажи, чувак, як же мені жити?

Poradi.com.ua_12.03.2015_bFMYf0vJI1eq1

Питання

Здарова, чувак і вся редакція мого, який за пару місяців улюбленим журналу. Мені без 5 днів 23 роки, а таке відчуття, що скоро пора на пенсію. Спробую пояснити все по порядку.

У мене дві роботи. Одну з них я просто обожнюю, не відчуваю себе завдяки їй, скажімо так, соціальним овочем. Мова йде про професії бармена. Плюс спілкування, заробіток та інше… Інша сторона медалі – це робота тільки по п’ятницях і суботах, в цей час я – цікавий і веселий хлопець, який розливає напої та відважує жарти.

З понеділка по п’ятницю я – офісний планктон (після інституту). Найжахливіше, що я займаюся тим, з чим ніколи не хотів стикатися в житті. Ненавиджу цю роботу, але і звільнитися не можу, так як до знущань в офісі, які швидко припиняються і викликають ще більше роздратування в мою сторону, додадуться моралі і мозгоклевательства з боку батьків, які ні чорта мене не слухають і постійно нав’язують свою правду.

І наостанок моя дівчина…

Єдиний промінчик світла в цьому царстві, який теж дає збій, так як на особисте життя частенько просто не залишається сил. Хоч я і намагаюся бути суворим, сильним чоловіком, якого нічого не лякає, іноді я просто здаюся…

Підкажи, чувак, як же мені жити? До чого прагнути, адже я, зрештою, ще, чорт візьми, молодий і хочу пожити повним життям. Може, кинути все до чортової матері?)) Хоча б маленьку ідейку)

Відповідь

Чувак, якщо б ти знав, як ми любимо ці ліричні відступи і визнання в любові! Ми теж тебе любимо! Це абсолютно щиро. Якщо наступний текст здасться тобі жорстким чи як-то образить – вибачай. Ми хотіли, як краще.

Отже, тобі здається, що ти на межі. Але, як казав популярний на «філософських» сайтах Далай Лама, «коли людині здається, що все йде шкереберть, до його життя намагається увійти щось чудесне». Не втішає? Пішли далі.

Я не буду оригінальним, якщо процитую назва першого альбому гурту «Валентин Стрикало»: «Змирись і розслабся», – і почну тобі розповідати про мільйони страждальців, втрачають всі цілющі соки між двох робіт. І знаєш, що дивно? Вони якимось чином беруть себе в руки, працюють і навіть просуваються по кар’єрних сходах. А воно ж як буває: чим вище ступінь, тим менше підколів, більше поваги, так і туго набитий гаманець відкриває двері у світ відпочинку і розваг. Просто зберися, йшли подкольщиков до біса і працюй. Адже людина скотина витривала, до всього звикає. З часом кинеш бар, буде більше відпочинку, навчишся радіти життя в чотирьох стінах. І на дівчину буде час. А якщо зовсім важко, то візьми відпустку.

Але чи правильно це? Ти ж не такий житті бажаєш. Тебе ж колотить від слів офіс, а від перспектив пропрацювати все життя в цій клоаці серцебиття частішає, ніздрі роздуваються і сльози навертаються. Сидиш за компом, а тягне до барної стійки? Причому коктейль хочеться зробити самому собі? А не вийде. Ти робиш все, щоб залишитися дрібним клерком.

Тобі 23 роки, начебто здоровий лоб і сам уже можеш багато чого вирішувати. Батьки – це святе, і засмучувати їх категорично не можна. Я не знаю твоїх батьків, але не можу зрозуміти, чому 23-річний хлопець боїться їх моралей. Це все-таки не крик довакина, можна пережити. Ти вже дорослий і сам можеш розпоряджатися своїм життям. Доведи це своїм батькам. Влаштуйся на ту роботу, яка тобі подобається. Пробивайся на ній, заробляй, ставай на ноги. І тоді батьки візьмуть твій вибір або хоча б змиряться з ним. Або ти боїшся вийти з зони комфорту? Так, перший час буде незатишно. А кому зараз легко? Все одно зовсім скоро інститут закінчиться, і разом з ним зникне виправдання дармоїдства – треба буде шукати роботу. І тут вже твоя дівчина, та й все навколишнє, буде тобі ласкаво натякати, що часу на розкачку мало. Хочеш жити – умій крутитися.

Якщо з твоїми батьками складно сперечатися, то треба діяти, доводити. Доведеться багато працювати. Тільки одна робота буде улюбленою, а друга – ненависної. Я не думаю, що твої батьки виженуть тебе з дому. На життя ти собі сам заробляєш, так що страху «втратити гроші на їдальню» теж немає.

Я тобі щиро співчуваю, бо працювати 6 днів на тиждень важко. Але тобі пощастило: одне з твоїх занять дарує тобі радість і щастя. А ще у тебе є чудова дівчина, яка любить тебе при такому веселому графіку життя.

Постав своє запитання редакції Poradi.com.ua