Проблема батьків і дітей

Проблема батьків і дітей

Poradi.ком.ua_10.09.2014_aDTRMNE5kbfs6

Питання:

Мені 24 роки. Батьки розлучилися вже давно, проте з батьком і його сім’єю тримаю зв’язок.

Вплив батька на мене раніше було просто величезна і тільки нещодавно позбувся від його диктату. Та й то не до кінця.

При всякій зустрічі з батьком він починає перераховувати те, що мені варто зробити і чого досягти в житті, ким працювати і дає цьому досить логічні доводи.

При тому мої інтереси враховувати він не хоче. Йому не подобається як я шукаю себе, моя робота, мої перспективи, інтереси, мій погляд на світ і взагалі що я не цікавлюся тим, «що повинен».

Не потрібно бути 7 п’ядей у лобі — я очевидно не вписуюся в його картину світу і будь-які мої заперечення здаються йому безглуздими, абсурдними і взагалі виїденого яйця не вартими. І коли перечу, відчуваю себе дитиною — від чого легке відчуття провини. Але зовсім трохи.

Не знаю що робити. Він практично насильно намагається наставити мене на шлях істинний». А якщо роблю не так (а я роблю як хочу) з осудливим поглядом, типу — ти мене дуже розчарував.

А якщо ткну його носом у її власні невдачі, ображу і буде ще гірше.

Поки що єдиний вихід який бачу — віддалитися від батька, бо від розмов немає толку.

Чуваки, як бути?

Відповідь:

24 роки… Так, ти вже мужик, тільки не зрозуміло, чому досі так залежимо від думки батька. Хоча, що це я. Батько завжди буде авторитетом для будь-якого хлопця. Просто потрібно вміти розрізняти повагу і страх. Ти більше не залежимо від батька, та спасибі батькам за те, що завдяки їм ти з’явився на світ, за те що вони тебе виростили і виховали, але тепер це твоє життя.

Чому ти відчуваєш себе винуватим? Тому що живеш так, як тобі подобається? Бо не живеш життям свого батька? Так, дорослі вважають себе мудрими. Але я давно зрозумів, що мудрість — це відлуння твоєї невдалої молодості, а може і всього життя. Виходить старше покоління не дає своїм дітям жити тим життям, яким вони хочуть жити і це замкнуте коло.

Цей чортовий коло можуть зламати тільки ті батьки, які дають дитині свободу. Свободу у виборі професії, свободу у виборі партнера, свободу у виборі такого шляху в житті. Це важко зробити, коли ти встиг вчинити масу помилок за все своє довге життя, коли ти жив не так, як хотів, а так, як потрібно, коли ти весь час гнався за чимось. Тепер ти хочеш, щоб твої діти зробили все по-іншому «по-правильному». Але це правильно тільки для тебе. Ти вбиваєш свою дитину, так само, як і тебе колись вбивали батьки. Точніше вони вбивали в тобі себе.

Тобі треба поговорити з батьком, а не уникати його, і передати йому своїми словами те, що я написав вище (якщо ти, звісно, зрозумів про що я говорив). Та й ти сам зрозумій, що це твоє життя, ти не повинен жити за чужими правилами, навіть якщо їх виписує твій власний батько. Що тобі все одно заважає, є хороший спосіб жити своїм життям і при цьому не сваритися з батьком.

У мене була подібна ситуація, але звичайно, не настільки критична, як у тебе. Просто практично все життя казали мені батьки, що я живу не правильно і вказували мені, що я повинен робити. Я така людина, що не можу мовчати у відповідь на критику і закиди і тому у нас частенько в родині були побутові скандали. Я розумію тебе і тому мені справді хочеться допомогти, може з досвіду в моєму житті почерпнеш ти щось корисне. Спочатку мені вказували не на такі серйозні речі (як я зараз розумію): «Не спілкуйся з тим-то», «Не роби те-то». Але потім потихеньку поки я дорослішав зростали і обсяги невдоволення.

Коли настав час обирати професію на мене почали тиснути і говорити, що журналістика відстій, тобі це не потрібно і інше. Було важко боротися, але я знав, що не хочу бути мільйонним економістом чи юристом. Мені потрібна була журналістика і я змусив батьків прийняти це. Спочатку були сварки і нерозуміння. Я пробував спокійно пояснити, це давало тимчасовий ефект. Але перестали до мене докопуватися тільки коли я почав робити те, про що так багато говорив.

Простіше кажучи: доведи батькові, що ти можеш досягти успіху своїм шляхом, що ти знаєш, що робити зі своїм життям. Слова і розмови дають тимчасовий ефект — дій. Батько каже, що в тебе не вийде стати хорошим чоловіком для повії, так ти доведи йому протилежне. Це твоє життя, а не його принципи.

Не потрібно вказувати йому на його помилки, це може боляче ранити і ти не досягнеш бажаного результату. Просто ти учасник війни поколінь, нерозуміння батьків і дітей. Запам’ятай свої страждання і не роби так, як твій батько. Дай своїм дітям хоч трохи свободи. Ти повинен визначати сам свій життєвий шлях, щоб потім самому бути відповідальним за провали і невдачі, якщо такі будуть.

Спробуй далі йти до своєї мети і не прогинатися під думку батька. Будь вдячний йому, але не дозволяй щоб він через тебе намагався реалізувати свої нездійснені мрії та прагнення. Ти його син і він в будь-якому випадку прийме тебе, що б ти не накоїв.

Постав своє запитання редакції Poradi.com.ua

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: