Цікаві професії з далекого минулого

Poradi.ком.ua_10.02.2015_tgED3AcTpgvfEЯкщо ти вважаєш свою роботу відстійної або нудною, то, швидше за все, ти прав. Але, чувак, все пізнається в порівнянні, і в будь-якому випадку твоя доля набагато краще, ніж у роботяг з вікторіанської Англії. Не віриш? Тоді читай далі!

1. Доктор, що лікує жіночу істерію

Poradi.ком.ua_10.02.2015_BzBpxxLoaeU6N

З часів Гіппократа жіноча природа була і залишається предметом пильної уваги. Наприклад, така хвороба, як «Істерія» (від д.-грецьк. ὑστέρα – «матка»), властива тільки жіночої статі, здатна викликати у пацієнток непритомність, дратівливість, агресію і взагалі привести до повного божевілля і душевних розладів різної тяжкості. Але, на щастя, лікарі минулого знали один перевірений засіб проти цієї недуги – оргазм. Зокрема, оргазм прописувався і безпосередньо «доставлявся» кваліфікованим лікарем. У Вікторіанську епоху панувала справжня епідемія цієї хвороби, так що дев’ять з десяти практикуючих лікарів замовляли в лікарні «машини для оргазму».

Гідротерапія стала популярним способом допомоги жінкам у їхніх бідах. Схема лікування була дуже проста: трубка, розпилюючий воду, вставлялася у піхву жінки, і шляхом зміни напору й тиску пацієнтки отримували необхідне лікування. Час подібної процедури було суворо обмежена: п’ять-десять хвилин, після яких задоволена жінка обсихає, застібає корсет і бадьорим кроків виходить з кабінету в свою кімнату. Далі в хід йшли «прадідуся» сучасних вібраторів, а ті лікарі, які не могли дозволити собі дорогу медичну техніку, орудували старим добрим методом пустотливих пальців.

Подібна практика була настільки прибуткової, що процвітала протягом всього 19 століття. Ну а після, коли порнографія з’явилася у відкритому доступі, жінки усвідомили, що можуть допомогти собі самі в настільки немудреном лікуванні.

2. Ліхтарник

Poradi.ком.ua_10.02.2015_7mTphwEqzgzvc

До винаходу електрики і яскравого вуличного освітлення міські вулиці були темними і небезпечними. Лондон особливо був відомий тим, що після настання темряви зі своїх нір виповзали кишенькові злодії, грабіжники та інше шахраїв. І єдиним променем світла в цьому темному царстві були «хлопчики-ліхтарники», які ходили з палаючої ганчіркою на палиці, вимоченої в смолі і освітлювали шлях знатним панам. Хоча частенько ці хлопчаки самі були засланими козачками і приводили довірливих людей до злочинців, що чекають за наступним темним поворотом. Тут уже як пощастить. Цю лавочку прикрили на початку 19-го століття, коли міські вулиці висвітлили газові ліхтарі. Причому одна популярна у той час газета, «Westminster Review», зазначила у статті, що газові лампи усунули набагато більше злочинів та проявів аморальності, ніж всі церковні проповіді разом узяті.

З появою олійних і гасових ліхтарів з’явилася і спеціальна професія – ліхтарник. Ці люди запалювали світло ввечері і гасили його вранці. Також вони стежили за справністю ліхтарів, займалися ремонтом, вчасно підливали масло або гас. Кожен ліхтарник мав у своєму арсеналі довгу драбину і жердину, щоб забиратися на досить пристойну висоту під час роботи. Професія пішла в минуле, коли у другій половині XIX століття винайшли лампи розжарювання.

3. Ловець щурів

Poradi.ком.ua_10.02.2015_bfijln9O1TbCi

До страху перед ядерною цілопалення та глобальним потеплінням був страх перед полчищами щурів і тією заразою, яку вони поширювали скрізь і всюди. В кінці 18-го століття у Великобританії напала орда сірих щурів, які були більш великими і лютими, ніж їх чорні побратими. Сірі пацюки були настільки небезпечні, що, за свідченням сучасників, могли перегризти руки і ноги немовлятам і маленьким дітям. Для боротьби з цим грізним супротивником англійські міста наймали професійних ловців щурів. Зазвичай ними були вихідці з нижчих верств суспільства, але були й справжні майстри своєї справи. Останні нацьковували на паразитів спеціально навчених собак і тхорів, а один малий на ім’я Джек Блек отримав офіційний титул королівського щуролова при дворі королеви Вікторії.

4. Подметальщик

Poradi.ком.ua_10.02.2015_fAbVXrN5WeNc0

Аристократи Вікторіанської епохи мали зарозумілість особливого роду. Їм було мало слуг, дворецьких і коханців. Їм був потрібен чоловік, який очищав б перед ними землю від пилу, бруду і кінського гною, щоб знатні пани не бруднили взуття або поділ шикарного плаття під час піших прогулянок. Зазвичай, у ролі подметальщиков виступали люди похилого віку або діти; їм непогано платили за роботу, залишаючи чайові і іноді роблячи подарунки.

5. «Викрадач тіл»

Poradi.ком.ua_10.02.2015_9azFA2M0OUDBQ

Брак трупів була серйозною проблемою для Англії 19-го століття. Саме в цей час стався несподіваний стрибок у вивченні анатомії, і лікарям-практикам просто катастрофічно не вистачало робочого матеріалу. Але раз є попит, будуть і пропозиції! Отже, знайдуться і люди, які постачають настільки незвичайний товар. Професія грабіжника могил була високооплачіваема і пов’язана з великим ризиком, так як була не зовсім законною. Але якщо поліція ловила одного з грабіжників, його діяльність вважалася проступком середньої тяжкості, тоді як крадіжка коштовностей з трупа каралося стратою. Ця прибуткова практика завершилася в 1832 році, коли держава Великобританії прийняв «Анатомічний акт», який дозволив легальне розтин і дослідження людських трупів з медичними цілями і для вивчення анатомії.

6. Збирач п’явок

Poradi.як.ua_10.02.2015_t1PgDgHtT1aPJ

Це зараз п’явок розводять в лабораторних умовах чи відкривають цілі ферми по вирощуванню. А за часів Вікторіанської епохи люди забиралися в ставок, що кишить цими тварюками, і стояли там протягом декількох годин, поки їх ноги не покривалися живим наростом з кровопивців. Чи варто говорити, що така професія була не самою приємною з усіх існуючих, плюс до всього ноги працівників в самий швидке час покривалися шрамами, і вони постійно страждали від нестачі крові.

7. Таксидерміст

Poradi.ком.ua_10.02.2015_yspzZRhMEzqI6

Таксидермія завжди була дивною областю рукоділля, але англійські таксидермісти з 1800-х частенько кидалися з крайності в крайність. Якийсь майстер по маєтку Уолтер Поттер славився створенням унікальних діорам, наприклад: одруження кошенят, білки, грають в карти, щури, биті поліцейськими, морські свинки, грають в крикет, і так далі. Поттер створював для опудал дрібних тварин шикарні будинки, шив одяг, підфарбовував шерсть – загалом, робив усе те, що роблять дівчата зі своїми ляльками, але ніяк не мужики з мертвими тваринами. Під кінець життя у Поттера вийшла така величезна колекція, що вистачило на пару музеїв в його рідному місті.