Володимир Маяковський: лайки і цитати

Poradi.ком.ua_20.06.2016_JldmEl1Lo31rbВсе-таки життя, досвіду і мудрості треба набиратися в тих людей, які в усі часи могли жити весело. Навіть у післяреволюційні. Ось Маяковський – куштував зароджувався соціалізм великими ложками, сліпо вірячи в його правоту. Так, застрелився, але це вже надлишки. Самозакоханий поет, що писав сумнівної якості, але з родзинкою, вірші, одними шанується як геній, іншими – як щиглик комуністичний, третіми – як пропагандист шведської сім’ї. Вірність ідеалам революції заважає нині розгледіти в Маяковського хороше. Ось кому вірити: Дмитро Дібров у своїх трансляціях по перископу каже, що 10 років злягався в грубій формі з СРСР, а Маяковський писав йому оди? Вірити потрібно мамі і своїй інтуїції, а знаменитих людей треба слухати, читати і робити висновки. Ось тому до твоєї уваги висловлювання суперзірки постреволюційній Росії, першого, після Леніна, серед моряків і вчорашніх куртизанок, і нової радянської еліти, улюбленця всіх епох і різних громадян, Володимира Маяковського, як літературні, так і не дуже. Він уже здатний зарядити бадьорістю духу на початку робочого тижня.

1.

«Поки перед трюмо роздивляєшся прищик…»Це цитата з одного вірша Володимира Володимировича. І треба сказати, вона точно відображає поведінку поета. Так, у це складно повірити, але здоровенний бугай, який відсидів за революційні настрої в тюрмах, вийшов з простої сім’ї лісничого і писав такі різкі, як удар серпом по яйцях, вірші, був донезмоги охайною людиною. Звичайною справою для «поета революції» було роздивлятися свою фізіономію в дзеркалі на предмет наявності нових прищиків, подряпин і занадто довгих щетинок. Голився кожен день, виправдовуючи це словами: «Ні, недостатньо я красивий, щоб голитися не кожен день».

Якшаясь з футуристами, Маяковський часто виглядав немов божевільний у своєму знаменитому помаранчевому светрі, поверх якого натягав бант. Але в повсякденному житті він був підкреслено елегантний, одягаючись по моді того часу. Його цілком можна було назвати денді, божевільним на охайності. Саме що божевільного, інше слово підібрати досить важко. Більше прищиків він боявся за власне здоров’я, фобія заразитися поганими хворобами переслідувала його з дитинства, після безглуздої смерті батька. Там дійсно все вийшло досить безглуздо: батько проткнув палець голкою для зшивання паперів і помер від зараження крові. Не найкраща смерть, Маяковський постійно носив з собою мильницю і при кожному зручному випадку мив руки.

2.

У мене з десяти віршів – п’ять хороших, три середніх і два поганих. У Блоку з десяти віршів – вісім поганих і хороших, але таких хороших, мені, мабуть, не написати.Як бачимо, зухвалий і самозакоханий Маяковський, який писав про те, що: «В наші дні письменник той, хто напише марш і гасло!» – досить тверезо оцінював свою творчість. Так, звичайно, не меланхолійно різкий і витончений Блок, але по-своєму гарний.

3.

У цьому світі померти не ново, Зробити життя значно важче.

Poradi.ком.ua_20.06.2016_E4rrn1COlMjJdСвоєрідний некролог на смерть іншого великого поета – Єсеніна. І в цій фразі набагато більше стимулу і мудрості, ніж в будь-яких словах підтримки і утіхах. Напевно, цю фразу треба втовкмачувати в голову всім котрий вважає, ніби у них немає вибору. Адже найчастіше самогубство – це внебрачное дитя малодушності і депресії. До речі, в цьому посланні є ще одна цікава фраза: «Краще померти від горілки, ніж від нудьги!» Маяковський вживав її з великим жирним шаром іронії, але кожен бачить в ній свій сенс. І все б нічого, але…

4.

Всім В тому, що помираю, не звинувачуйте нікого і, будь ласка, не брешіть. Небіжчик цього страшенно не любив. Мама, сестри і товариші, вибачте – це не спосіб (іншим не раджу), але у мене виходів немає. Ліля – люби мене. Товариш уряд, моя сім’я – це Ліля Брік, мама, сестри і Вероніка Вітольдівна Полонська. Якщо ти влаштуєш їм стерпну життя – спасибі. Розпочаті вірші віддайте Брикам, вони розберуться.

Як кажуть – «інцидент исперчен», любовний човен розбився об побут. Я з життям в розрахунку і не до чого перелік взаємних болів, бід і образ.Але Маяковський сам покінчив життя самогубством залишив після себе таке ось послання. По суті, це останній твір чудового поета – його передсмертна записка. Написана, до речі, цілком у манері Володимира Володимировича. Тут він згадав усіх: улюблену жінку, другу улюблену жінку і стали легендарними слова: «Любовний човен розбився об побут», – це все з самого сумного твори Маяковського з його передсмертної записки. А адже слова – точніше не придумаєш. З кожним буває, з кожним станеться.

5.

– Серед росіян я відчуваю себе росіянином, серед грузинів я відчуваю себе грузином… Питання із залу: – А серед дурнів? Відповідь: – А серед дурнів я вперше.Знаменитий уривок з виступу в Політехнічному інституті на диспуті про пролетарський інтернаціоналізм. Маяковський мав на увазі, що серед усіх народів він відчуває себе своїм. Тим більше сам про грузинів знав не з чуток, як-ніяк, народився в селі Багдаді, що поблизу сучасного Тбілісі (тоді Тифліс).

Роботи.ком.ua_20.06.2016_pxcNaBezoIZDoНайцікавіше, що один мій приятель-напівкровка сказав те ж саме про греків і росіян. Так от, його батько (грек) чомусь перестав з ним розмовляти. Напевно, тому що він ідіот.

6.

На, Ося, розстав запятатки.

Ця фраза чекала всі твори поета, які побачили друк. Справа в тому, що у Маяковського не було можливості отримати справжню освіту, і в цьому крилася головна проблема творця – жахлива безграмотність. Власне, велика кількість неологізмів у його віршах цим і пояснюється. Не знав хлопець, як можна писати, а як не можна. Особливу неприязнь він мав до ком, за все життя так і не зрозумівши, де їх потрібно ставити, а де ні. Знаменита «драбинка», якій викладалися його рядки, була способом хоч якось прикрити безграмотність. Хоча колеги-поети звинувачували його в шахрайстві, адже поетам тоді платили за кількість рядків, і Маяковський отримував у 2-3 рази більше за вірші аналогічної довжини. Щоб у редактури не виникало питань і інфаркту, він віддавав їх на редактуру чоловіка своєї коханки Лілі Брік – Осипу. Це дивовижна історія любові між велелюбним поетом і досить розважливою дівчиною. Найцікавіше, що в один прекрасний момент Маяковський переїхав в їх будинок, де вони жили утрьох. Ося не заперечував, Ося редагував вірші, поки голубки воркували. Ось така свобода вдач. Як говорили ранні більшовики: «Шлюб – пережиток буржуазного минулого».

7.

О, яке Витонченість ліній, О, яка Чарівна синь! Рубенс торговку Робив богинею, А ви в торговки Взяли богинь.Просто поет ділиться враженнями про закордонних жінок.

8.

Не ті

б..ді,

що хліба

заради

спереду

і ззаду

дають нам

тобто ти,

Бог їх прости!

А ті б..ді –

лгущие,

гроші

сисні,

еть

не дають –

ось б..ді

сущі,

мати їх єті!

Знову про жінок.

9.

Ми,

онанисты,

хлопці

плечисты!

Нас

не заманиш

титькой м’ясистою!

Не

совратишь нас

пі..овою

плівою!

Скінчив

правою,

працюй лівою!!!

Про замінниках жінок.

10.

Красива жінка – рай для очей, пекло для душі і чистилище для кишені.

І ще раз про жінок.

11.

Сифіліс

Пароплав підійшов, завив, погудел – і скутий, як побіжний каторжник. На палубі 700 осіб людей, інші – негри.

Poradi.ком.ua_20.06.2016_v2EROYB2aNsZwУривок з вірша «Сифіліс», написаного Маяковським після повернення з Куби, яка тоді потопала в казино і туристах. Взагалі, Маяковський дуже багато подорожував, побував безліч разів за кордоном з гастролями, включаючи не тільки Європи (Франція, Німеччина), але і Америку, що було абсолютною екзотикою для радянської людини того часу. З цих подорожей народилося також чимало віршів. Про кубинське нерівноправність він писав багато, наприклад, у вірші «Блек енд уайт».

У Гавані все чітко розмежовано: у білих долари, у чорних – ні.Цікаво писати про спогади Маяковського про Кубі. Під час поїздки до нього раз у раз підбігали жебраки з проханням про парі сольдо, на що він відповідав уривчасто «Ай ем рэша». Саме «Рэша», а не «Раша». Взагалі, манера писати англійські назва російськими літерами та ще і з властивим своєрідністю – фірмова риса поета. На кшталт: «Став простацький «телефон» гордим «телефонос»». Або: «Тут, вибачайте бачити, «джаб», а вдома «цуп» так «цкм»», – з вірша «американські росіяни».

12.

– Володимир Володимирович, як там в Монте-Карло, шикарно?

– Дуже, як у нас в «Великої Московської».

– Ви багато їздили. Цікаво, яке місто ви вважаєте найбільш красивим?

– Вятку.

Але Батьківщину він любив більше. Багато в чому ця любов не давала йому залишити країну назавжди. Він жив то в Берліні, то в Парижі, то в Америці, але все це несерйозно, все наїздами. Хоча, чого вже там, у цих словах велика частка іронії. Мабуть, Маяковський не міг говорити з публікою, не вживши заради красного слівця якийсь абсурд або грубість.

13.

Бажаючі отримати в морду прихильні ставати в чергу.

А ось і приклад грубості, виголошеної ним на одному з концертів, причому в самому початку. Просто вийшов і сказав, що думав. А ти розповідаєш про якихось стенд-аперів.

14.

Ленін – жив. Ленін – живий. Ленін буде жити.

Всупереч розхожій думці, ці слова не авторства Єгора Лєтова, а саме Маяковського, з його вірша під назвою «Комсомольська».