Як розбиратися в сирах

Як розбиратися в сирах

Poradi.ком.ua_18.09.2015_9zxfIcxd3RFHN

Питання

В країні вводять санкції, продукти дорожчають, люди бідніють, наближається зима і многая їжа стає недоступною. У всій цій трясці мимоволі звертаєш увагу на продукти вітчизняного виробництва.

Історія мого життя завжди була пов’язана з сирами. Ні, не те що б я їв їх, просто в школі мене називали Сирком. Тепер я обзавівся сім’єю, і прийшов час Сырку купувати сири. Додому. На вечерю. А як ви знаєте, з сирами в РФ зараз туго. Ті сири, що продаються в магазинах, в основному однакові на смак і зовнішній вигляд. Різниця тільки в тому, що деякі з них з пліснявою, а деякі ні. І от питання: як визначити, чи має бути на цьому сирі цвіль чи ні? Як зрозуміти, сиру – кінець, і його місце у відрі, або ж навпаки, сир перейшов у розряд СУПЕРСЫРОВ?

Відповідь

Дорогий Сирок! Вітаємо тебе з тим, що в тяжкі часи у тебе вистачає валюти на придбання сирів, та ще і вишуканих. У ці важкі часи на будь-які харчові надмірності модно вішати неоднозначний ярлик епікурейства, але ніхто не має права вказувати твоєму шлунковому соку, які продукти омивати своїми пекучими водами. Та не переведеться в твоєму гаманці валюта, як і вкрай корисне, але частіше ефемерне почуття самоіронії.

Що стосується дуже тонкою, гастрономічної, ажурною теми сирів, то тут все досить просто. Нам навіть не доведеться розжовувати до картопляної тетері всю класифікацію сирів. Тим більше зараз, коли корифеїв жанру депортували на батьківщину.

Як відомо, левова частка представлених сирів зроблена в братській Білорусі з душевністю, яка не снилася і фільмів з участю Алека Болдуїна. Інша частина – на батьківщині. І всі ці сири виготовляються за старовинними технологіями, які зведені в ранг фетиша в далекому зарубіжжі, і на які покладено причинне місце в деяких сироварнях. Якщо цвіль на сирі поверхнева, то його краще не брати, він тупо пропав. В іншому краще орієнтуватися за ціною і зовнішнім виглядом. Якщо твій Рокфор нагадує скропіть брудом плавлений сирок «Дружба», то його краще не брати. Якщо він подорожче і виглядає гордо і гідно, як його заморський побратим, то можна брати.

Білоруські сири адже не так вже й погані. З давніх часів брати спеціалізуються на молочку та м’ясопродукції. Там досі діють радянські Гости. Так, вони далекі від оригіналу, але адже не всяка італійська Моцарелла тане в роті, немов боязкий поцілунок. Іноді вона грубіша і жорсткіше мозолястих долонь волзького бурлака. Раз на Раз не доводиться. З нинішніми сирами виходить найчастіше суцільна лотерея. Однозначно, не можна купувати те, що називається «сирним продуктом». Клянуся, краще є стару гуму, ніж жалюгідну пародію на сир, названу на честь одного великого міста на Волзі.

Але сподіваючись, що в іншому місцеві умільці не обманюють посыпающую їх грошима від безвиході публіку, запропонуємо тобі низка факторів, за якими визначають хороший сир.

– Тверді сири слід купувати з кіркою. Вона повинна бути рівною, без білих плям і тріщин. Залежаний шматок сиру зазвичай темніше і суші біля скоринки.

– У м’яких і молодих сирів кірки немає, тому тут при виборі потрібно орієнтуватися на запах і зовнішній вигляд. Жоден сир не може пахнути дріжджами, гниллю, гіркотою, молочною кислотою.

– Сир не повинен бути занадто яскравим, смугастим або плямистим. Але якщо він блідий, як шведська лижниця, в цьому немає нічого страшного.

– У твердих і напівтвердих сортів повинні бути дірки («вічка» на жаргоні сироварів). Виняток – Чеддер і Пармезан. Якщо малюнок нерівномірний, з великими вічками в середині і дрібними у кірки, значить, сир зроблений з молока, яке не те що пити, нюхати не можна.

В іншому сподівайся на свій смак. Ми принципово не будемо писати про домашню перевірку, тому як вона безглузда. Огидний сир є не станеш. Смачний «смолотишь» за милу душу, навіть якщо він зроблений з засохлою смоли і сліз французьких сироварів. Раз вже купив, треба з’їсти.

І продовжуючи сподіватися на чесність рідних виробників, було б вельми корисно відкрити спеціальну сирну карту і вивчити докладні характеристики кожного сиру: який візерунок зелено-блакитний цвілі повинен бути у Горгонзоли; нормально, що у Гауді дірки ширше, ніж у героїнь нашої рубрики «недільна порноактриса»; Бле Д’овернь – це назва сиру або лайка.

Російське сироваріння не пропаще. Воно ще дуже молоде. У нас є невелике сирне господарство в Краснодарському краї, робить відмінні камамберы і м’які козячі сири, козяче господарство під Талдомом, італійське сирне господарство під Твер’ю. Також гідні сири роблять на Кавказі і в Алтайському краї. Але випускаються ними обсяги мізерно малі. Треба почекати пару років, щоб виробництво сирів налагодилося, і зразками стали не плавлені сирки, а як мінімум Камамбер. І не забувай про Сулугуні, абхазький і адыгейские сири. Їй-богу, ніяка Моцарелла не стоїть поряд з найніжнішим і смачним Сулугуні. Але купувати їх краще на ринку в продавців, які цей сир і зробили, чи у фермерів. По-перше, дадуть спробувати, по-друге, ти будеш їсти справжній, майже екологічно чистий продукт.

Постав своє запитання редакції Poradi.com.ua

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: