З Новим роком, чувачки!

З Новим роком, чуваки! На цьому я б міг і закінчити свої привітання.

Але цього мало. Мало для того, щоб привітати всіх наших читачів. Всіх тих, заради кого наша команда працює більше року. Всіх тих, хто був з нами з самого початку і залишається донині.

Коли все це починалося, мені було складно зрозуміти, що ж буде показником успіху Poradi.com.ua. Складно було зрозуміти, як визначити: чи все ми робимо правильно? Спочатку здавалося, що успіх — це кількість матеріалів, які публікуються в нашому журналі. Потім я думав, що показник того, що ми все робимо правильно, — це кількість рекламодавців, яким цікавий цей проект. Були думки, що у успішного сайту повинно бути багато лайків в соцмережах. Загалом, як завжди, все виявилося інакше, і час усе розставив на свої місця.

Мені на пошту все частіше стали приходити листи про те, що наш читач вдячний нам за ту чи іншу статтю або в цілому за нашу працю. Один лист, два, три… Перед написанням цього тексту я вирішив прочитати всі ці листи, щоб налаштуватися на правильний лад. Створив папку і вирішив перемістити всі листи в одне місце. Навпаки папки «Подяки чувков» гордо засвітилося число 113. Не знаю, багато це чи ні, але ці 113 листів, що прийшли за останні вісім місяців, особисто для мене показник того, що ми йдемо в потрібному напрямку. Того, що ми цікаві для наших читачів. Рідко кого дякують кожні два дні.

Напевно, єдине, про що може мріяти головний редактор, — це постійні читачі, і їх у нас набралося чимало. На початок року нас переглядало не більше 1000 чоловік в день. Зараз же журнал відвідують не менше 300 000 чоловік на місяць. Ми стали впізнавані, нас починають любити, незважаючи на всю нашу суворість. І це не тільки наша заслуга. Без вас, чуваки, ми б не впоралися. Кожен коментар, поганий він чи хороший, сприймається нами як маленький подарунок. Це означає, що текст був не просто викладений в мережу — його прочитали, і, більш того, він викликав у читача якісь думки і емоції. Заради цього хочеться продовжувати працювати і ставати краще. Що ми і робимо.

Довго думав, чого ж побажати величезній масі читають нас людей, які живуть у семи країнах, чий різниця у віці становить майже 25 років, у яких сотні різних захоплень. Красивих подруг? Але у деяких дружини-красуні. Міцного здоров’я? Можна, але схоже на побажання бабусі своєму онуку на 18-річчя. Великого розуму? Але не будь його у вас, ви б читати не вміли, а значить, і побажання б не побачили. І тут я згадав, як в медичному університеті, коли я відповідав біля дошки, мені дісталася латинська фраза «Ubi amīci, ibi opes», що означає: «Де друзі, там багатство». І я згадав, як багато хто з моїх проблем переставали бути такими, коли мій найкращий друг виголошував своє коронне «забий, чувак». Друзів — ось чого я хочу побажати вам у новому році — справжніх, надійний друзів.

Більше не буду розвозити тут тексти сопливі в переддень Нового року. Не по-чоловічому це. Думаю, всі мої емоції передасть просте і лаконічне: З Новим роком, чуваки! Спасибі за те, що ви з нами.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: