Закохатися, коли готовий або коли самотній — чи є різниця?

Poradi.ком.ua_25.02.2014_jqdEN3m4COR3vХто досить розумний сказав, що по-справжньому закохуємося ми один-два рази в житті. Більше банально не встигаємо: життя недовга. Все інше — це тривалий переконання, яке росло на пристрасті, заміні почуттів і якоїсь порожнечі в душі. Для любові потрібно занадто багато факторів, як би хто не сперечався, але завжди люблять за щось: за погляд, за схожі інтереси, за те, що вам добре і весело удвох. З першого погляду буває інтерес, пристрасть і велика помилка, яку ми старанно намагаємося назвати «симпатією» і «любов’ю». Любов — почуття витримане, воно цілком і повністю залежить від того, як і за яких умов його витримували. Воно, точно вогонь у вогнищі, підігрівається нескінченними шматками деревини та іншого палива, які ви вдвох кидаєте в нього. Інакше воно погасне з часом або практично відразу.

Перша любов — абсолютно особливий вид любові. Часто вона є чимось схожим на страждання (хочеться сказати грубіше) Ромео і Джульєтти. Це не було більше закоханістю, яка перетворювалася в любов, її можна контролювати і вона легко захоплює уми незміцнілої молодий і сопливої публіки. Після першої любові ми постійно хочемо пережити той самий солодкий момент, коли ми відчули це незвичайне радісне почуття. Варто тільки його знайти — і нам хочеться ще і ще. Що ми починаємо робити? Ми починаємо бачити любов там, де її немає, ми починаємо переконувати себе в тому, що відносини з цією дівчиною — це любов, справжня! Таким чудесним чином ми стаємо самотніми. Твої спроби фантазувати і створювати реальність, яка насправді не існує, виглядають досить дивно. І ти закохуєшся в того, хто відверто не гідний цього.

Наполегливе бажання знайти другу половинку — це те, що потрібно записати в залежності поряд з алкоголем і курінням. З курінням все зрозуміло: всі знають, що це страшно шкідливо, це пишуть на пачках. Настирне бажання знайти кохання, щоб не бути самотнім, і випробувати це страшне сильне почуття рівносильно бажанню наркомана вширнуть собі дозу. А ще це доповнюється страшним бажанням бути як всі. Справа погіршується ще і твердою вірою в таку хрень, як «друга половинка». Я вірю, що є два дуже підходять один одному людини, які подобаються одне одному і в яких дуже сильні почуття. Концепція «другої половинки» шкідлива сама по собі з дуже простої причини: ми повністю розчиняємося в іншій людині, не мислимо життя без нього, всіляко переконуємо себе в цьому. На виході виходить саме п’янке, найжахливіше і болісне почуття у світі, яке майже схоже на справжню любов. А хто сказав, що сурогат любові не може нагадувати оригінал? Це майже як силіконові цицьки.

Самотність є сильним мотиватором. Не можу сказати точно, з якої причини: їх багато. З одного боку, напирає суспільство, причому часто це так непомітно, що й говорити не потрібно. Ніхто нас особливо не переконує — ми самі з цим чудово справляємося, коли хочемо бути не гірше інших і дивимося на інших, більш щасливих, як нам здається, людей. Це спонукає нас приймати, я змушений це сказати, дуже-дуже погані рішення. За кілька годин ти можеш переконати себе в тому, що любиш цю людину аж до болю в паху. Єдине, що може тебе бентежити в цьому виборі, — це те, що трапляється тобою людина буде викликати у тебе блювотні позиви, коли ти прокидаєшся вранці і бачиш її поряд з собою. Нам потрібно спілкування з іншими людьми. І якщо нам пощастить, відчути смак справжньої любові. Але останнє буває досить складно, тому ми намагаємося вигадати собі любов.

Ми зустріли людину, який є цікавим, гарним, веселим і має з нами спільні інтереси. А завдяки нашому мозку ми в змозі уявити собі всю охренительность цієї людини і спровокувати емоційну реакцію, ми переносимо почуття любові, які ми коли-небудь відчували в житті, на ці відносини і цієї людини.

Найсмішніше, що ми насправді вважаємо, що закохані. Ми думаємо про людину протягом всього дня з позитивними почуттями. Ми представляємо себе з цією людиною в довгостроковій перспективі. Чомусь відразу згадую дебільну фразу, яку колись почув від однієї дівчини: «Друга половинка — той чоловік, якого ти можеш уявити поруч з собою вранці за сніданком в домашніх капцях і розпатланим!» При наявності будь-ніякої фантазії можна уявити поруч із собою за сніданком хоч Чака Норіса, хоч Сталіна. Я особисто можу.

Ми відчуваємо потребу бачити її кожен день і проводити час разом. Тим не менш, більш імовірно, ми в кінцевому рахунку розуміємо, що ми несумісні, а виною всьому були самотність і наші надії.

Тому ми часто починаємо сумніватися кожним новим відносинам, адже по суті ми винні самі: ця любов — вигадка. Чому відразу не задуматися про сумісність з самого початку? Або у тебе дуже завищені стандарти?

Насправді розібратися в тому, що таке «любов», а що те, що приймається за неї, дуже важко, якщо ти ніколи не любив. Тоді ти прекрасно розумієш, у чому різниця. В той момент ти ясно бачиш, що більшість, якщо не всі з твоїх попередніх кохань були насправді не любов’ю.