Джо Кокер

(біографія, фото, відео) Джон Роберт Кокер

фотографія Джо Кокер

  • Ім’я: Джо Кокер ( Джон Роберт Кокер )
  • Дата народження: 20 травня 1944 р.
  • Вік: 70 років
  • Дата смерті: 22 грудня 2014 р.
  • Місце народження: Шеффілд, Англія
  • Зріст: 174
  • Діяльність: співак, музикант, композитор
  • Сімейний стан: одружений

    Джо Кокер: біографія

    Джо Кокер народився в англійському місті Шеффілд, розташованому в графстві Саут-Йоркшир. Його батько Гарольд Кокер був державним службовцем, а мати Мадж Чи займалася домашнім господарством. У Гарольда і Мадж також був старший син Віктор.

    Сім’я проживала в робочому районі Шеффілда, діти ходили в місцеву загальноосвітню школу. За твердженням самого Кокера, в дитинстві на нього серйозний вплив зробила співак Рей Чарльз, наслідуючи якому юний Джо розвинув власну техніку виконання пісень, яка згодом стане візитною карткою артиста.

    Перший дебют на сцені для Джо Кокера відбувся в 12 років, коли старший брат Віктор покликав його взяти участь у концерті власної скіффл-групи. Через 2 роки Джо збирає свою першу групу «Cavaliers» і виступає з неї в міських клубах і вечірках. Колектив проіснував лише рік.

    З-за склалася в країні важкої фінансової ситуації 15-річний Джо кидає навчання в школі і влаштовується на роботу помічником електромонтера. Паралельно він виступає в пабах і клубах з новою групою «The Avengers», виконуючи пісні Чака Беррі і Рея Чарльза. У 1963 році група виступала на розігріві у знаменитих «Rolling Stones» на сцені Шеффілдського сіті-холу.

    В наступному році Джо Кокер їде в Лондон на студію звукозапису Decca і на власні кошти записує пісню «i’ll Cry Instead» з репертуару The Beatles. Сингл чекав грандіозний провал. Дохід від виходу платівки склав 70 пенсів!

    У 1966 році співак збирає новий колектив «Grease Band» і обирає інший музичний напрямок. Група виконувала афроамериканський ритм-н-блюз і соул, гастролюючи по всьому північ Англії.

    Музика

    У 1968 році Джо Коккер записує сингл «Marjorine», який вже має певний успіх. Тут же записується кавер-версія хіта The Beatles «With a Little Help from My Friends», яка моментально займає першу позицію в чартах Великобританії, Швейцарії і Нідерландів, а також потрапляє в гарячу десятку багатьох європейських країн. У тому ж році співак випускає альбом «With a Little Help from My Friends», який потрапляє в хіт-паради Великобританії, Німеччини та США. Крім перелічених пісень стає хітом і кавер-версія пісні Дева Мейсона «Feeling Alright».

    На хвилі успіху група їде у великий тур, що включає не тільки Європу, а й Америку. У серпні 1969 року Джо Кокер стає зіркою фестивалю у Вудстоку.

    У 1969 році новий альбом під назвою «Joe Cocker!» повторив успіх дебютної платівки. Кращими піснями цього альбому вважаються «Delta Lady», «Something» і «She Came In Through the Bathroom Window».

    Пізніше популярність Джо Кокера в рідній країні падає, зате він стає однією із знакових фігур музичного покоління 70-х років у США. В цей період основну частину його репертуару складають кавер-версії пісень інших виконавців. Тим не менш, студійні альбоми виходили досить регулярно. Найбільшими хітами 70-х років у виконанні Кокера стали «High Time We Went», «Cry Me a River», «Midnight Rider», «it’s a Sin (When You Love Somebody)» і « You Are So Beautiful». Дві останні пісні досягли 5 місця в американському хіт-параді.

    80-е почалися для Джо Кокера досить складно. У нього був 4-річна перерва в звукозапису, пов’язаний з проблемами із-за алкоголю і наркотиків. Альбом 1982 року «Sheffield Steel» був прийнятий прохолодно. Але в листопаді того ж року Кокер в дуеті з Дженніфер Уорнс випускає пісню «Up Where We Belong», яка повертає його на музичний Олімп. Сингл стає популярним у всьому світі, а в США стає хітом №1. Крім того, пісня прозвучала у фільмі «Офіцер і джентльмен» і як саундтрек завоювала премії «Оскар» і «Греммі».

    Пізніше Джо Кокер записав такі відомі пісні як «Have a Little Faith in Me», «Unchain My Heart», « Summer in the City», « don’t Let Me Be Misunderstood», « What Becomes of the Broken-Hearted», « Never Tear Us Apart» і « Every Kind of People».

    Свій останній альбом співак записав у 2012 році. Він називався «Fire It Up» і став для Джо Кокера 22 за рахунком студійним повноформатним диском.

    Особисте життя

    У 1963 році, будучи ще невідомим музикантом, Джо Кокер познайомився з Еллін Вебстер, на якій одружився в тому ж році. Подружжя прожило разом 13 років, але після того як музикант став залежним від алкоголю Еллін подала на розлучення.

    Протягом 2 років Кокер був самотнім. Але в 1978 році в будинку своєї подруги Джейн Фонди, який розташований у Санта-Барбарі, Джо познайомився з директором дитячого табору Пем Бейкер. Вони зустрічалися 9 років, а в жовтні 1987 року розписалися. Пем не тільки допомогла чоловікові позбутися від алкогольної та наркотичної залежностей, але й переконала знову повернутися до творчості.

    Ні від першого, ні від другої дружини у Джо Кокера не було рідних дітей. Але у Пем від першого шлюбу залишилася дочка Зоуі, для якої музикант став хорошим вітчимом.

    Смерть

    Після закінчення активної музичної кар’єри Джо Кокер та Пем Бейкер оселилися в містечку Кроуфорд, який розташований в штаті Колорадо. Вони відкрили невелике сімейне кафе з прилеглою до нього пекарнею і кілька невеликих магазинів.

    Останні кілька років співак сильно хворів. У нього розвинувся цироз печінки, а також був виявлений рак легенів. Восени 2014 року стало відомо, що стан його здоров’я стабільно незадовільний. Джо Кокер помер 22 грудня 2014 на своєму ранчо в Кроуфорді.

    Дискографія

    • 1969 — With a Little Help from My Friends
    • 1969 — Joe Cocker!
    • 1974 — I Can Stand a Little Rain
    • 1975 — Jamaica Say You Will
    • 1976 — Stingray
    • 1987 — Unchain My Heart
    • 1991 — Night Calls
    • 1994 — Have a Little Faith
    • 2007 — Hymn for My Soul
    • 2012 — Fire It Up

    Фото

    Джо Кокер