Галина Волчек

(біографія, фото, відео) Galina Volchek

фотографія Галина Волчек

  • Ім’я: Галина Волчек ( Galina Volchek )
  • Дата народження: 19 грудня 1933 р.
  • Вік: 83 роки
  • Місце народження: Москва
  • Зріст: 163
  • Діяльність: режисер театру і кіно, актриса, педагог, Народна артистка СРСР
  • Сімейний стан: розлучена

    Галина Волчек: біографія

    Галина Волчек – радянський і російський театральний режисер, актриса і педагог, у 1989 році отримала звання Народна артистка СРСР. У театральному середовищі її, за прикладом Маргарет Тетчер, називають «Залізна леді» — обожнюють і бояться, поважають і вклоняються. Галина зробила за своє життя дуже багато для підняття сучасної культури на високий рівень, за що і стала кавалером ордена «За заслуги перед Вітчизною».

    Вона народилася на початку 30-х років в Москві, в сім’ї, яка мала безпосереднє відношення до сцени і кінематографа. Е її мама Віра Маймина – радянський кіносценарист, а отець Борис Волчек – легендарний режисер і оператор, що знімав такі радянські кінохіти, як «Пампушка», «Тринадцять», «Ленін у Жовтні» і багато інших.

    У дитинстві Галя обожнювала читання, тому рідко її вільний час проходило без улюбленої книжки в руках. Бачачи інтерес дочки, батько підштовхував її до вступу в єдиний в Союзі Літературний інститут імені Максима Горького. Але навряд чи дитина з пелюшок, що ввібрав в себе акторсько-режисерську життя, міг вибрати інший шлях. Галина надійшла в Школу-студію МХАТ, де і навчалася до 1955 року.

    Театр

    Через рік після випуску Галина Волчек разом з Олегом Єфремовим, Лілією Толмачової, Євгеном Євстигнєєвим, Ігорем Квашею та Олегом Табаковим засновують нову Студію молодих акторів», яка незабаром перетвориться в легендарний театр «Сучасник». І якщо в кінці 50-х Волчек виходила на сцену як актриса, з 1962 року вона починає свою режисерську діяльність, яка увійде в історію радянського і російського мистецтва. Забігаючи вперед, відзначимо, що через 10 років Галина стане головним режисером театру, а в кінці 80-х взагалі очолить його в якості художнього керівника.

    Перший режисерський досвід Волчек приносить їй колосальний успіх. Це була постановка п’єси Вільяма Гібсона «Двоє на гойдалках», яка понад 30 сезонів не сходила зі сцени «Современника». Ще дві значущі роботи режисера — «Звичайна історія» за романом Івана Гончарова та вистава «Три товариша» за романом Еріха Марії Ремарка. Перша з них принесла Галині Волчек Державну премію СРСР, а друга в 1999 році підняла на вуха всю Москву і справила справжній фурор.

    Крім того, Галина Волчек була першим радянським режисером, прорвавшим культурну блокаду між Радянським Союзом і Сполученими Штатами. Вона поставила кілька вистав з російської класики в американських театрах, включаючи знаменитий Бродвей, де російська трупа грала вперше після 1924 року. І це були не просто вистави «для галочки». Гастролі Волчек відзначені однією з найпрестижніших загальнонаціональних нагород США в галузі драматичного театру — премією «Драма Деск», яка вперше за багаторічну історію існування цієї премії була присуджена неамериканскому театру.

    Слід додати, що легендарна режисер ділилася своїм досвідом з підростаючим поколінням, причому викладала в основному не в Росії, а за кордоном. Наприклад, буквально нещодавно вона провела курс лекцій і практичних занять в Нью-Йоркському університеті.

    Фільми

    На екрані Галина Волчек дебютувала в 1957 році в екранізації класичного іспанського роману «Дон Кіхот», виконавши роль сильної служниці Мариторнес. Потім було безліч ролей у таких фільмах, як «Грішний янгол», «Будується міст», «Король Лір» та багатьох інших.

    Іноді актриса з’являлася тільки в епізодах, але і їх робила яскравими і незабутніми. Наприклад, у трагікомедії «Бережись автомобіля» вона просто зіграла покупницю магнітофона в магазині, але зуміла за кілька секунд привернути увагу глядачів.

    У казках «Про Червону шапочку» і «Русалка» у Волчек явно негативні ролі матері-вовчиці та морської відьми, але і в них вона прекрасно реалізувала свій талант. Також мали успіх такі фільми, як «Осінній марафон», «Унікум» і «Тев’є-молочник».

    Пробувала себе в кінематографі Галина Волчек і в якості режисера. Правда, спочатку довгий час вона просто екранізувала свої найкращі театральні постановки «Звичайна історія», «Поспішайте робити добро», «Вишневий сад» і багато інших. Але був у неї і досвід зйомок з самобутнім сценаріями, наприклад, важкі психологічні драми «Ешелон» і «Крутий маршрут».

    Громадське життя

    У 1995 році Галина Волчек погодилася висунути свою кандидатуру на виборах в Державну Думу і увійшла в общефедеральный списку виборчого об’єднання «Всеросійське суспільно-політичний рух «Наш дім — Росія».

    Близько чотирьох років вона засідала в Держдумі і була членом Комітету з культури, але в 1999 році за власним рішенням покинула стіни парламенту.

    Особисте життя

    Офіційно Галина Волчек двічі була заміжня. Її перший чоловік знаменитий актор Євген Євстигнєєв, з яким вона прожила 9 років і народила сина Дениса. Син Волчек і Євстигнєєва також не зміг піти зі світу кіно і став режисером. До речі, Волчек стверджує, що ініціатором розлучення з Євгеном Олександровичем була саме вона.

    Другий чоловік Галини — радянський вчений Марк Абелев, доктор технічних наук, викладав у Московському інженерно-будівельному інституті. Їх союз теж не тривав довго, і подружжя розлучилося.

    Третій шлюб Галини Волчек був цивільним, тривав майже 10 років, але про це періоді режисер воліє не згадувати. За її власним висловом, у неї було два чоловіка, кілька романів та одне непорозуміння». Після цих відносин більше створювати сім’ю вона не намагалася, вважаючи, що неможливо повністю віддаватися театральної діяльності і при цьому бути щасливим сім’янином.

    Головне хобі Галини Волчек, як вона любить говорити, це «робити зірок». Звичайно, не посперечаєшся, що завдяки їй світ дізнався про величезну кількість чудових артистів. Але якщо говорити про захоплення, то варто зазначити, що Волчек дуже непогано моделює одяг і створила чимало цікавих нарядів.

    Останнім часом здоров’я 82-річну зірку стало підводити. Вона часто потрапляє в лікарню, в останній раз Галина Волчек була госпіталізована 21 березня 2016 з підозрою на пневмонію.

    Фільмографія

    • 1970 — Король Лір
    • 1975 — Хвилі Чорного моря
    • 1977 — Про Червону Шапочку
    • 1979 — Осінній марафон
    • 1983 — Унікум
    • 1983 — Чорний замок Ольшанський
    • 1985 — Тев’є-молочник
    • 1992 — Хто боїться Вірджинії Вульф?
    • 2008 — Сучасниця
    • 2010 — Катерина III

    Фото

    Галина Волчек