Міхай Волонтір

(біографія, фото, відео) Mikhay Volontir

фотографія Міхай Волонтір

  • Ім’я: Міхай Волонтир ( Mikhay Volontir )
  • Дата народження: 9 березня 1934 р.
  • Вік: 81 рік
  • Дата смерті: 15 вересня 2015 р.
  • Місце народження: Глінжени, Румунія
  • Зріст: 170
  • Діяльність: актор театру і кіно, театральний режисер, народний артист СРСР
  • Сімейний стан: одружений

    Міхай Волонтір: біографія

    Міхай Волонтір — радянський і молдавський актор, співак і театральний режисер, ще в 1984 році отримав звання народного артиста СРСР. Слава прийшла до нього в досить зрілому віці завдяки яскравим робіт у гучних фільмах «В зоні особливої уваги», «Циган» і «Повернення Будулая».

    Міхай народився в селі Глінжени, яке тоді перебувало у володіннях Королівства Румунія, а зараз відноситься до Молдові. Його батько Єрмолай Мелентьєвич був лісником в місцевій громаді. Цікаво, що спочатку прізвище сім’ї була Волинтир, але при зміні документів секретар помилився в одній букві і весь рід перейменувався в Волонтиров.

    Після школи Міхай вступив в педагогічне училище і одночасно почав викладати в сільській школі. Через три роки його перевели на посаду завідувача будинку культури в селі Ліпчени Резінського району. Там Волонтір почав брати участь у конкурсах самодіяльності, де його помітили і запросили до Музично-драматичний театр імені Васіле Александрі в молдавському місті Бєльці.

    На театральних підмостках актор зіграв понад 120-ти ролей, а також заспівав більше 50-ти пісень, багато з яких були досить популярні, в тому числі романс «Нас не треба жаліти», пізніше увійшов в саундтрек до кінофільму «Циган».

    Але до обрушилася на нього славі Міхай Волонтір завжди ставився більш ніж спокійно. Він не став переїжджати в Москву, хоча звали актора багаторазово. Більш того, він відмовився навіть від життя в Кишиневі, а назавжди залишився в рідному театрі в Бєльцях. Там Міхай Єрмолайович не тільки грав сам, але і виступав як режисер, поставивши, зокрема, музичну комедію за п’єсою Богдана Гашдеу «Сон в травневу ніч».

    На початку 90-х років Волонтір захопився політикою і несамовито підтримував від’єднання Молдавії від Радянського Союзу, багато зробив для популяризації рідного молдавської мови.

    Фільми

    У кіно Міхай Волонтір почав зніматися, вже досягнувши зрілості, у так званому «вік Христа». Першою його картиною була комедія «Потрібний сторож», і з’явився актор одразу в головній ролі Івана Турбінке. Потім були романтична стрічка «Це мить», військова драма «Чоловіки сивіють рано», соціальна історія «Мости», побутова драма «Десять зим за одне літо».

    Дуже цікавою виявилася робота Волонтира в історико-біографічному фільмі «Дмитро Кантемір», де він виконав роль цього відомого філософа і громадського діяча. Але всесоюзну популярність акторові приніс бойовик «В зоні особливої уваги», в якому він разом з Борисом Галкіним створили образи відважних морських піхотинців. Успіх картини спричинив через чотири роки продовження – військово-пригодницька стрічка «хід у Відповідь».

    Але між цими фільмами на екрани встигла вийти мелодрама «Циган», яка зробила Волонтіра не просто відомим, а одним з найулюбленіших артистів країни. Образ вольового цигана Будулая, скитающегося по світу в пошуках свободи і щастя, і любов до героїні актриси Клари Лучко просто зачарували шанувальників кіно по всій країні.

    У 1985 році вийшло продовження цього багатосерійного фільму — «Повернення Будулая». До того, як розвалився Радянський Союз, Міхай Волонтір регулярно знімався в кіно, причому в основному в центральних ролях. Але після 1992 року він з’явився на екрані лише раз – у соціальній драмі «Чандра», що піднімає національний питання.

    Особисте життя

    Міхай Волонтір привертав увагу жіночої половини суспільства ще до того, як став знаменитим. А коли його почали показувати в кіно і по телебаченню, від прихильниць зовсім не стало відбою.

    Але чоловік відноситься до того типу людей, які називаються однолюбами. Йому ще не було й 20-ти років, коли він зустрів Ефросинью Добыдэ, теж актрису, і одружився на ній. До речі, Єфросинья Олексіївна може бути знайома глядачам завдяки епізоду в мелодрамі «Циган», але взагалі жінка присвятила своє життя сім’ї.

    Незабаром у них народилася дочка Стела, яка відмовилася піти по стопах батьків, хоча ще маленькою була задіяна в знаменитій картині разом з мамою і татом. Дівчина закінчила факультет міжнародних відносин і стала дипломатом. Зараз вона є представником Молдови у Франції.

    Смерть

    Багато років життя Міхай Волонтір страждав найсильнішим цукровий діабет. З-за хвороби артист майже осліп і за 20 років переніс кілька десятків операцій. Жив актор досить бідно, тому йому надавалась фінансова підтримка з боку відданих шанувальників таланту, а також від уряду Молдови.

    Два останніх місяці актор постійно перебував на стаціонарному лікуванні в бельцской лікарні, а в самому кінці, коли стан чоловіка зовсім погіршився, його перевели в клінічний госпіталь в Кишиневі. Там Міхай Єрмолайович і помер 15 вересня 2015 року.

    Про життя, творчість і нелегку долю знаменитого актора був знятий документальний фільм «Циганська любов. Міхай Волонтір».

    Фільмографія

    • 1967 — Потрібний сторож
    • 1968 — Це мить
    • 1973 — Дмитро Кантемір
    • 1977 — У зоні особливої уваги
    • 1978 — Кентаври
    • 1979 — Циган
    • 1981 — у Відповідь хід
    • 1983 — Будь щаслива, Юлія!
    • 1985 — Повернення Будулая
    • 2003 — Чандра

    Фото

    Міхай Волонтір