Михайло Жаров — біографія, особисте життя, фото, фільми та останні новини

Михайло Жаров

(біографія, фото, відео) Mikhail Zharov

фотографія Михайло Жаров

  • Ім’я: Михайло Жаров ( Mikhail Zharov )
  • Дата народження: 27 жовтня 1899 р.
  • Вік: 82 роки
  • Дата смерті: 15 грудня 1981 р.
  • Місце народження: Москва
  • Діяльність: актор і режисер театру і кіно, Народний артист СРСР
  • Сімейний стан: одружений

    Михайло Жаров: біографія

    Михайло Іванович Жаров народився в Москві в сім’ї службовця друкованої друкарні Івана Жарова і колишньої селянки Ганни Семенівни Дроздової в 1899 році. Історія появи батька майбутнього актора невідома, так як він був підкидьком Миколаївського притулку. Прізвище Іван отримав від своєї няні з дитячого закладу.

    Жаровы жили бідно, з дитинства маленький Міша пішов допомагати батькові в друкарню. Але при цьому він не забував пустувати у дворі і влаштовувати для своїх друзів подання.

    Михайло Жаров в молодості
    Михайло Жаров в молодості | 1001material

    У 15 років юнак вступив на роботу в Оперу С. В. Зіміна, де спочатку виконував дрібні доручення директора, а потім довготелесого підлітка визначили на ролі статистів. Через рік Міші пощастило зіграти в першому своєму фільмі в масовці. Головну роль в «Псковитянці» тоді виконав сам Федір Шаляпін.

    Окрилений мрією про справжню акторську кар’єру, Михайло Жаров робить спроби вступити в театральне училище, але ні в одну з московських навчальних закладів його не взяли.

    Михайло Жаров
    Михайло Жаров | Ностальгія за радянським

    Пропрацювавши до середини 20-х в декількох театральних колективах, Михайло Жаров визначається в театр Мейєрхольда, де в повній мірі розкривається його комедійний талант. Після цього Михайло Жаров поміняв ще кілька театрів, у тому числі Камерний, і знайшов своє місце в Малому драматичному театрі, де прослужив до кінця свого життя.

    У пам’яті шанувальників Михайло Жаров залишився як виконавець ролей Мурзавецкого у виставі «Вовки та вівці», Городничого в «Ревізорі», Прохора в «Вассе Желєзнової», п’яниці Інокентія в п’єсі «Серце не камінь» і Дикого в «Грозі».

    Фільми

    Тріумфальним дебютом у звуковому кіно стала роль Жигана у фільмі Миколи Екка «Путівка в життя», після цієї ролі Михайла стали впізнавати на вулицях навіть бандити, які одразу прийняли його за свого. Потім пішли фільми Трауберга і Козинцева «Юність Максима» і «Виборзька сторона», де Жаров блискуче виконав епізодичну роль Дымбы. Пісні «я Міняв жінок, як рукавички» і «Курча смажений» у виконанні Михайла Івановича прославили актора на весь Радянський Союз.

    Але художник пропонували не тільки ролі представників кримінального світу, зіграв він і історичний персонаж князя Меншикова у фільмі «Петро Перший», за що був нагороджений Сталінською премією. Перед війною Михайло Жаров стає одним з найвідоміших і затребуваних акторів, тому зрозуміло, що під час кровопролитних боїв саме з його участю створюється комедія про будні війни.

    В кінці 50-х в кінематографі Михайло Жаров переходить вже на вікові ролі в таких фільмах, як «Анна на шиї», «Дівчина з гітарою», «Червоне листя», «Увага! У місті чарівник!», «Старша сестра».

    Михайло Жаров в фільмі
    Михайло Жаров в фільмі «Сільський детектив» | Кіно-Театр

    Майстер епізоду наприкінці 60-х створює справжній шедевр — образ сільського міліціонера Аніскіна, людини вже у віці, у міру філософа і, як виявилося, талановитого детектива. Після перших двох фільмів «Сільський детектив» і «Розлучення по-нарымски», в яких Михайло Жаров грає головну роль Федора Івановича, актор вирішує виступити в ролі режисера наступних серій кіноповісті про сільського детектива, незважаючи на своє вже поганий здоров’я. Так з’являються стрічки «Аніскін і Фантомас» і «І знову Аніскін».

    Особисте життя

    Всього у Михайла Жарова було чотири дружини. З початком революції, яку 18-річний юнак зустрів з ентузіазмом, він відправляється на східний фронт з більшовицьким пересувним театром. Із своєрідних гастролей Михайло Жаров повернувся з першою дружиною Діною, яка виявилася старшою на два роки. Батьки майбутнього коміка зустріли невістку прохолодно, але згодом стали вважати її своєю донькою. Через три роки у молодих з’являється первісток — Євген, який в майбутньому став артистом Ленінградського театру.

    Михайло Жаров в молодості
    Михайло Жаров в молодості | Кіно-Театр

    В кінці 20-х років Михайло Жаров одружується вдруге з Людмилою Полянської. У другому шлюбі у нього народилося два сини, які померли в дитинстві. Після сильних переживань Люся впала в депресію і стала віддалятися від чоловіка, незважаючи на те, що він до того часу вже багато чого досяг і навіть отримав квартиру на Тверському бульварі. Шлюб проіснував 14 років, після чого розпався.

    Михайло Жаров і Людмила Целіковська
    Михайло Жаров і Людмила Целіковська | Кіно-Театр

    Прекрасною партнеркою в кінострічці «Нічний візник» Михайла стала зірка екрану Людмила Целіковська, яка була на 20 років молодше Жарова. Різниця у віці не завадила виникнення між ними бурхливого роману.

    Після зйомок закохані зіграли весілля. Окрилений піднесеним почуттям Жаров вибиває для подружжя роль у кінофільмі С. М. Ейзенштейна «Іван Грозний», де вони зіграли разом. Потім пише під неї сценарій фільму «Неспокійне господарство», який вийшов у світ після перемоги над фашизмом. На жаль, зірковий шлюб розпався через 7 років. Причиною розлучення стало нове захоплення артистки архітектором Каро Алабяном, який був у той час їх сусідом по сходовій клітці.

    Михайло Жаров і Людмила Целіковська
    Михайло Жаров і Людмила Целіковська | Особистості

    Михайло Жаров переніс від розладу мікроінсульт, після чого за путівкою поїхав у санаторій. Але недовго тривала холостяцьке життя легенди екрану. В пансіонаті він познайомився з інтелігентної подружжям лікарів єврейського походження Гиндой і Элиазаром Гельштейнами, які відпочивали з доньками Майєю і Вікою.

    Зачарований молодістю і красою Майї Михайло закохується в дівчину, і та відповідає йому взаємністю. Через деякий час, отримавши схвалення батька сімейства, закохані зіграли весілля. У молодят народилося двоє дітей — дівчинки Анна і Єлизавета. Це був останній і самий довговічний шлюб актора, він знайшов своє щастя в особистому житті.

    Михайло Жаров з дружиною
    Михайло Жаров з дружиною Майєю та дітьми | Femalemail

    На початку 50-х починаються репресії по справі про лікарів. Процес торкнувся і батьків Майї: їх відправляють в табір. Віку, молодшу сестру дружини, Михайло прихистив у себе на квартирі. У зв’язку з цими подіями Михайла Жарова припиняють знімати в кіно і перестають давати ролі в театрі. Таке становище тривало до смерті вождя.

    Михайло Жаров з дітьми
    Михайло Жаров з дітьми | Кіно-Театр

    Сам актор не любив журналістів, і завжди, переглянувши матеріал свого інтерв’ю, відмовлявся від нього і забороняв друкувати. Тому Жаров написав свою біографію сам. Його мемуари «Життя. Театр. Кіно» і «Мої зустрічі з часом і людьми», які були випущені в останнє десятиліття життя актора, являють собою два томи спогадів про його роботу з геніальними представниками театру і кіно.

    Помер актор наприкінці 1981 року в лікарні, куди ліг на обстеження серця. Але причиною його смерті став перитоніт, який переглянули лікарі. Його остання дружина Майя сильно переживала догляд коханого чоловіка. Вона померла через 16 років після його смерті.

    Фільмографія

    • Дорога до щастя — (1925)
    • Путівка в життя (1931)
    • Двадцять шість бакинських комісарів — (1932)
    • Околиця — (1933)
    • Гроза — (1934)
    • Любов і ненависть — (1935)
    • Три товариша — (1935)
    • Повернення Максима — (1937)
    • Петро Перший — (1937)
    • Виборзька сторона — (1938)
    • Ведмідь — (1938)
    • Помилка інженера Кочина — (1939)
    • Степан Разін — (1939)
    • Людина в футлярі — (1939)
    • Богдан Хмельницький — (1941)
    • Секретар райкому — (1942)
    • Повітряний візник — (1943)
    • Юний Фріц — (1943)
    • Іван Грозний — (1944 — 1945)
    • Неспокійне господарство — (1946)
    • Мічурін — (1948)
    • Щасливий рейс — (1949)
    • Анна на шиї — (1954)
    • Дівчина з гітарою — (1958)
    • Старша сестра — (1966)
    • Сільський детектив — (1968)
    • Розлучення по-нарымски — (1972)
    • Аніскін і Фантомас — (1973)
    • І знову Аніскін — (1978)

    Фото

    Михайло Жаров

  • Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
    Добавить комментарий

    ;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: