Надія Савченко

(біографія, фото, відео) Nadezhda Savchenko

фотографія Надія Савченко

  • Ім’я: Надія Савченко ( Nadezhda Savchenko )
  • Дата народження: 11 травня 1981 р.
  • Вік: 35 років
  • Місце народження: Київ
  • Зріст: 173
  • Діяльність: Народний депутат України, військовослужбовець ЗСУ, Герой України
  • Сімейний стан: Не заміжня

    Надія Савченко: біографія

    Надія Савченко – відома на весь світ як «VIP-ув’язнена» російської в’язниці українська льотчик, яка сьогодні є народним депутатом України. Її образ «амазонки в джунглях» сучасної України має досить неоднозначні характеристики. Одним Савченко здається Жанною д’арк, яка стала заручницею загострені українсько-російських відносин. Інші ж бачать у льотчиці «мужика в спідниці», для якого війна краще, ніж любов, а краще смерть, ніж життя.

    Народилася Савченко Надія Вікторівна 11 травня 1981 року в столиці України в родині інженера сільськогосподарської техніки. Її батьки працювали в колгоспі і важкою працею заробляли на життя. Майбутня льотчиця стала першим, але пізно дитиною у них – мама народила її в 43 роки. Через два роки в родині Савченко народилася молодша дочка Віра, яка стала архітектором і веде типовий дівчині спосіб життя, на відміну від сестри.

    З самого дитинства Савченко був присутній «націоналістичний характер. Вона навчалася у єдиній в її районі проживання українській школі, так як навідріз відмовилася ходити в російськомовну. За шкільною партою і з однолітками вона спілкувалася виключно українською мовою, хоча добре знала і розуміла російську. В школі не відзначилась особливими заслугами і проступками, хоча мала досить упертий хлоп’ячий характер.

    Після школи Савченко надійшла на Всеукраїнський коледж стилю та візажу, де здобула професію модельєра-дизайнера. Потім вступила в Київський національний університет на журфак. Але в цей момент зрозуміла, що це не її напрямок і твердо вирішила стати льотчицею, причому бойових літаків. Тоді вона кинула вуз і за контрактом пішла в армію, куди її взяли спочатку радисткою, а потім перевели в десантниці.

    У 2004 році Надія з власної волі потрапила в миротворчий контингент України в Іраку. Там протягом двох років вона служила стрільцем, що стало її першим «бойовим хрещенням». Після повернення на батьківщину вона спробувала вступити в Харківський університет повітряних сил, звідки її двічі відраховували за профнепридатність. У 2009 році їй все ж вдалося отримати диплом штурмана і стати першою і єдиною в Україні жінкою-льотчицею.

    По закінченню вузу Савченко потрапила в спецполк армійської авіації у Львівській області, де її на практиці навчили керувати фронтовим бомбардувальником Су-24, після чого вона освоїла вертоліт Мі-24. За час служби льотчиця здійснила 45 стрибків з парашутом і провела 170 годин в небі.

    Участь в конфлікті на Донбасі

    Після п’яти років служби в українській армії Надія Савченко кілька разів поривалася добровольцем-миротворцем в Африку, але її туди не пропускали влади країни. Але в 2014 році її мрія брати участь у цьому збройному конфлікті збулася на батьківщині – на південно-сході країни українські власті ввели антитерористичну операцію проти жителів Донбасу, які на референдумі висловили невдоволення новою владою, яка стала правити Україною після держперевороту.

    Тоді вона написала рапорт про звільнення їх лав ЗСУ і пішла добровольцем в батальйон «Айдар», підпорядковується Міноборони України. Серед айдаровцев вона отримала позивний «Куля». Щодо її обов’язків у складі «Айдара» є мало достовірних фактів – російська сторона стверджує, що Савченко була наводчицей і брала участь в організації вбивства людей, вона ж запевняє, що займалася навчанням товаришів по службі.

    Саме в цей період біографія Надії Савченко придбала несподіваний поворот. Вона потрапила в полон до бійців сил ополчення самопроголошеної ЛНР під Луганськом під час спецоперації з ліквідації «Айдара», звідки йому вдалося втекти. З цього моменту почалися справжні «пригоди» Савченко, з яких складно визначити точні факти.

    Політика

    У велику політику Надія Савченко потрапила після того, як була взята під варту в Росії за незаконний перетин кордону. У липні 2014 року їй було висунуто звинувачення в пособництві в організації вбивства двох російських журналістів під Луганськом.

    Цей арешт став для Савченко «ключем» до слави – лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко стала ініціатором депутатської кар’єри льотчиці, яку на Раді партії без її присутності прийняли в свої ряди і зробили «№1» в передвиборчому списку.

    В грудні 2014 року, поки в Росії проводилося активне слідство по Савченко, а сама вона перебувала під арештом у СІЗО, її нардепа включили в список постійної української делегації в ПАРЄ.

    Суд і звільнення

    Слідство по кримінальній справі проти Надії Савченко тривало майже два роки і тільки 22 березня 2016 року суд засудив українську льотчика до 22-х років колонії загального режиму за вбивство журналістів ВГТРК під Луганськом. Світова реакція на вирок Савченко була в стилі загального ставлення Заходу до Росії – європейські лідери рішення суду назвали «політичним» і зажадали негайно звільнити льотчика.

    Свою так звану силу волі у цій справі Надія Вікторівна підкріплювала яка вже стала «модною» серед ув’язнених безстрокового голодування, вимагаючи свого звільнення з в’язниці. За її станом здоров’я стежив увесь світ, не перестаючи ставити РФ ультиматуми і вимоги.

    25 травня 2016 року російський голова Володимир Путін все ж підписав указ про помилування Савченко і в той же день вона була відправлена в Україну. По поверненню на батьківщину через кілька днів Надія приступила до роботи у ВР, де буквально за перший тиждень встигла відзначитися вельми епатажною поведінкою і діями.

    Прес-конференція та виступи Савченко в Раді насичені нецензурною лексикою та гучними звинуваченнями роботи парламентаріїв, але вона обіцяє позбутися від своєї «неосвіченості», навчитися розмовляти і бути культурною.

    Особисте життя

    Особисте життя Надії Савченко далеко не відповідає образу романтичної жінки-воїна. За її твердженням, вона любить «тільки Україну» і ніколи не мріяла стати дружиною і матір’ю. Савченко вважає, що одні народжені, щоб давати життя, а інші – щоб віддавати, що власне і вибрала нова політична зірка України.

    Пройшовши досить «тернистий шлях» до слави вона як і раніше має намір захищати свою країну від «агресора» і навіть готова стати президентом України, якщо того захоче народ. При цьому в планах Савченко не присутній материнства, яке, на її думку, не дозволить їй виконати свою потаємну мрію, яка полягає у цьому бойовому польоті.

    У 2015 році український глава присвоїв Савченко звання «Герой України», так як останні два роки ця жінка для багатьох є символом перемоги країни в сформованій ситуації на Донбасі. В 2016 році, після повернення Надії на батьківщину після російської в’язниці, Порошенко особисто вручив їй Золоту Зірку Героя України».

    Фото

    Надія Савченко

  • Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
    Добавить комментарий

    ;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: