Степан Бандера

(біографія, фото, відео) Stepan Bandera

фотографія Степан Бандера

  • Ім’я: Степан Бандера ( Stepan Bandera )
  • Дата народження: 1 січня 1909 р.
  • Вік: 50 років
  • Дата смерті: 15 жовтня 1959 р.
  • Місце народження: село Старий Угринів, нині Івано-Франківська область, Україна
  • Зріст: 158
  • Діяльність: український політичний діяч, ідеолог українського націоналізму
  • Сімейний стан: Був одружений на Ярославі Опаровской

    Степан Бандера: біографія

    Степан Бандера — український політичний діяч, головна фігура українського націоналізму. Біографія Степана Бандери наповнена низкою страшних подій, цей політичний діяч пройшов крізь концтабори, вбивства і в’язниці, багато фактів його біографії досі покриті серпанком таємниці. Тим не менш, багато даних про Степана Андрійовича Бандеру відомі достеменно, головним чином, завдяки написаної ним автобіографії незадовго до смерті.

    Степан Бандера: розсекречена життя і факти

    Народився Степан Бандера 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (королівство Галичини і Лодомерії, Австро-Угорщина) в родині греко-католицького священика. Степан народився другою дитиною, після нього в сім’ї з’явилося ще шестеро дітей. У батьків не було вдома, вони проживали в належить Українській греко-католицької церкви службовому будинку. У своїй автобіографії вже дорослий Бандера писав, що з самого дитинства у сім’ї панував дух патріотизму, батьки виховували в дітях «живі національно-культурні, політичні та суспільні інтереси».

    У службовому будинку була велика бібліотека, її відвідували багато важливі в Галичині політики: Михайло Гаврилко, Ярослав Веселовський, Павло Глодзінський. Вони мали незаперечний вплив на майбутнього лідера Організації українських націоналістів (ОУН). Початкову освіту Степан Бандера також здобував у домашніх умовах, його навчав батько, Андрій Бандера, а деякі науки викладали приходять вчителі-українки.

    Родина Степана Бандери була вкрай релігійної, майбутній лідер ОУН був дуже слухняною дитиною, поважають своїх батьків. Бандера з ранніх років був віруючим, вранці і ввечері він тривалий час молився. З раннього дитинства Степан Бандера збирався стати борцем за волю України, тому в таємниці від батьків готував своє тіло до болю: він колов себе голками, катував важкими ланцюгами, обливався крижаною водою. З-за так званих больових вправ у Бандери з’явився ревматизм суглобів, який переслідував його до самої смерті.

    У п’ятирічному віці Бандера став свідком початку Першої світової війни, їх було зруйноване, оскільки через село Старий Угринів кілька разів проходили фронтовики. Ще більший вплив на його подальшу діяльність зробив несподіваний сплеск активності національно-визвольного руху. У цьому русі взяв участь і батько Бандери: він сприяв формуванню з жителів навколишніх сіл повноцінних військових підрозділів, а також забезпечити їх усім необхідним озброєнням.

    У 1919-му році Степан Бандера вступив у гімназію в місті Стрий, там він навчався вісім років, під час яких вивчив латинь, грецьку мову, літературу та історію, філософію і логіку. В гімназії про Бандеру згадували як про «низькому, бідно одягненому юнакові». В цілому Бандера був дуже активним студентом, незважаючи на захворювання суглобів: він багато займався спортом, брав участь у багатьох заходах, співав у хорі і грав на музичних інструментах.

    Степан Бандера: початок кар’єри

    Після гімназії Степан займався культурно-просвітницькою роботою, господарством, а також вів різні молодіжні гуртки. Одночасно Бандера підпільно працював в Українській військовій організації (УВО) — документально він став членом УВО тільки в 1928-му році, але з цією організацією познайомився ще будучи гімназистом.

    У 1928-му році Степан переїхав до Львова, де навчався у Львівській Політехніці на агрономічному відділенні. При цьому продовжував працювати в УВО та ОУН. Бандера був одним з перших членів ОУН на Західній Україні. Бурхлива діяльність Бандери була багатогранною: підпільний кореспондент сатиричного журналу «Гордість нації», організатор нелегальної поставки в Україну безлічі закордонних видань.

    У 1932-му році кар’єра Степана Бандери отримала новий виток розвитку: спочатку він зайняв пост заступника крайового провідника ОУН, а в 1933-му році його призначили виконуючим обов’язки крайового провідника ОУН в Західній Україні і крайовим комендантом бойового відділу ОУН-УВО. З 1930 по 1933 Степана Бандера заарештовували близько п’яти разів: то за антипольську пропаганду, то за замах на життя комісара бригади політичної поліції Е. Чеховського, то за спробу нелегально перетнути польсько-чеську поліцію.

    Степан Бандера: політичні вбивства і теракти

    22 грудня 1932-го року, коли відбувалася страта бойовиків-Оунівців Данилишина і Біласа у Львові, Бандера організував пропагандистську акцію протесту: під час страти всі церкви Львова роздали дзвін.

    Бандера був організатором і безлічі інших акцій протесту. Зокрема, 3 червня 1933 року Степан Бандера особисто керував операцією з ліквідації радянського консула у Львові — виконавцем операції був Микола Лемик, який убив секретаря консула тільки тому, що самої жертви на робочому місці в той момент не було. За це Лемик був довічно засуджений.

    У вересні 1933-го року Бандера організував «шкільну акцію», в рамках якої українські школярі бойкотували всі польське: від символіки до мови. В цій акції Бандері вдалося задіяти, за даними польських ЗМІ, десятки тисяч школярів. Крім цього, Степан Бандера був також організатором багатьох політичних вбивств: не всі операції були успішними, три з них отримали найбільш широкий суспільний резонанс:

    • замах на шкільного куратора Гадомського;
    • замах на радянського консула у Львові;
    • реалізоване вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького 15 червня дипломата застрелили трьома пострілами в потилицю).

    Бандера був організатором і учасником величезної кількості терористичних актів ОУН, у рамках яких побивалися польські поліцейські, місцеві комуністи, галицький політичний бомонд і їх родичі. Тим не менш, жертвами ОУН ставали і українці. За наказом Степана Бандери в 1934-му році була підірвана редакція лівої газети «Праця» («Праця»). Вибухівку в редакції заклала відома активістка ОУН, львівська студентка Катерина Зарицька.

    Степан Бандера: злочини, тюрми і концтабір

    2 липня 1936-го року Степан Бандера за свої злочини потрапив у в’язницю «Мокотув» у Варшаві. На наступний день його перевели у в’язницю «Свенты Кшиж» («Святий Хрест»), що неподалік від Кельца. Бандера згадував, що у в’язниці йому було погано через відсутність нормальних умов для життя: не вистачало світла, води і паперу. З 1937-го року умови перебування у в’язниці ще більше посилилися, тому сам Бандера і ОУН організували 16-денну голодовку, протестуючи проти адміністрації в’язниці. Ця голодовка була визнана, Бандері пішли на поступки.

    За час ув’язнення Бандеру переміщали з різних польських тюрмах, в яких він проводив численні акції протесту. Після того, як Німеччина напала на Польщу, Бандера вийшов на волю, як і багато інші українські націоналісти.

    5 липня 1941 року Бандеру запросили на зустріч німецькі власті нібито для переговорів, але на зустрічі Бандеру арештували, оскільки він не захотів відмовлятися від «Акту відродження Української держави», після чого помістили спочатку в німецьку поліцейську в’язниці у Кракові, а через півтора року в концтабір Заксенхаузен. Там він утримувався у блоці для «політичних персон», за ним спостерігали.

    Коли Степан Бандера відмовився від пропозиції влади Німеччини, він не став жертвою нових переслідувань, але залишився «за бортом того, що відбувається» — він жив у Німеччині і не діяв. Він намагався бути в курсі того, що відбувається на Україні, але був повністю ізольований від неї. Але це тривало не довго, після розколу ОУН він вже у 1945-му році очолив ОУН(б) за ініціативою Шухевича.

    Степан Бандера: вбивство

    Загинув Степан Бандера не своєю смертю, його вбили 15 жовтня 1959 року в Мюнхені. Згідно з джерелами, вбивство Степана Бандери стався в під’їзді його будинку: він приїхав додому на обід, але в під’їзді його чекав агент КДБ Богдан Сташинський — він вичікував зручний момент для вбивства Бандери з січня. Бандеру вбив Сташинський з допомогою пістолета-шприца з ціаністим калієм.

    Убитого в під’їзді Бандеру виявили сусіди, які почули його крик. Він був залитий кров’ю. Передбачалося, що діяч помер від паралічу серця, але справжню причину вбивства Степана Бандери допомогли з’ясувати правоохоронні органи.

    Вбивця Степана Бандери Богдан Сташинський був заарештований поліцією Німеччини, у 1962-му році проти Сташинського почався гучний судовий процес, в рамках якого він визнавав провину. Агента КДБ засудили до восьми років ув’язнення, але через шість років тюрми Сташинський зник у невідомому напрямку.

    Степан Бандера: Герой України

    Посмертно в 2010-му році Степан Бандера отримав звання Героя України, яке присвоїв йому тодішній президент Віктор Ющенко «за незламність духу». Тоді Ющенко зазначив, що мільйони українців довгий час чекали, коли Бандері присвоять Героя України, а рішення Ющенка було прийнято бурхливими оваціями публіки, яка присутня на церемонії вручення нагороди онукові-тезки Степана Бандери.

    Тим не менш, ця подія викликала великий суспільний резонанс, багато були незгодні з таким рішенням Ющенка. У Євросоюзі також негативно відреагували на цю подію, тому закликали новообраного президента Віктора Януковича скасувати рішення.

    У теперішній же час особистість Степана Бандери викликає в суспільстві розхожі точки зору: якщо на Західній Україні Бандеру вважають символом боротьби за незалежність, то Східна Україна, Польща і Росія сприймають цього політичного діяча в основному негативно — його звинувачують у тероризмі, фашизмі, а також у радикальному націоналізмі.

    Хто такі «бандерівці»?

    Поняття «бандерівці» походить від прізвища Степана Бандери, в даний час цей вислів вже стала ім’ям прозивним — в сучасному суспільстві «бандерівцями» називають всіх націоналістів.

    Джерела зазначають, що поняття «бандерівець» у сучасному суспільстві не має на увазі, що у націоналістів цілком позитивне ставлення до Степана Бандери — так називають всіх націоналістів, незалежно від їх точки зору щодо діяльності Бандери.

    Степан Бандера: фото

    Степан Бандера

  • Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
    Добавить комментарий

    ;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: