Юрій Гагарін

(біографія, фото, відео) Yuri Gagarin

фотографія Юрій Гагарін

  • Ім’я: Юрій Гагарін ( Yuri Gagarin )
  • Дата народження: 9 березня 1934 р.
  • Вік: 34 роки
  • Дата смерті: 27 березня 1968 р.
  • Місце народження: село Клушино
  • Зріст: 165
  • Діяльність: льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу
  • Сімейний стан: був одружений на Валентині Горячевою

    Юрій Гагарін: біографія

    Юрій Гагарін народився в селі Клушино, у західних областях СРСР, в родині заможних селян. Хлопчик був третім з чотирьох дітей. Дитинство Юри проходило спокійно і радісно, батько і мати приділяла йому багато уваги. Зокрема, Олексій Іванович, голова сімейства, багато займався виробами з дерева і з задоволенням залучав до цього дітей.

    В 6 років Юра пішов у школу, але встиг закінчити лише перший клас, перш ніж почалася Велика Вітчизняна війна. Німецькі війська захопили частину території СРСР, дійшли вони і до Клушино, так що робота багатьох державних установ, в тому числі і школи, припинилася. Ставши відомим людиною, Юрій волів ніколи не згадувати про похмурі часи окупації. Відомо, що солдати Німеччини вигнали сім’ю Гагаріних з дому і, відступаючи, забрали з собою молодь в якості військовополонених. Так відвезли його брата і сестру.

    В 1943 році Клушино звільнили, а незабаром після закінчення війни Гагаріни переїхала в Гжатськ, де хлопчик продовжив навчання. Юрій був дуже здібним та допитливим юнаком, займався безліччю видів діяльності, починаючи від музики і закінчуючи фотографією.

    Після того, як Гагарін закінчив 6 класів, він вирішив переїхати в Москву, так як відчував себе дуже обмеженим в невеликому місті. Батьки намагалися відрадити амбітного юнака, але не змогли цього зробити. Так, в 1949 році 15 років ний Гагарін переїхав до столиці.

    Підліток жив у родичів, навчався в ремісничому училищі, одночасно проходячи програму за сьомий клас у школі робітничої молоді. Тоді ж молодий Гагарін захопився баскетболом і незабаром став капітаном команди. У 1951 році юнак переїхав до Саратова, де і почав проходити навчання в індустріальному технікумі. Під час навчання відбулося перше знайомство Юрія з небом.

    У 1954 році Гагарін потрапив в клуб авіалюбителів, де в тому числі читалися доповіді батьків-засновників космонавтики. Послухавши викладки Ціолковського, юнак просто закохався в ідею польотів за межі Землі, хоча навряд чи міг уявити собі тоді, чим обернеться його захоплення. В наступному році Гагарін випустився з технікуму, паралельно молодий чоловік продовжував складатися в клубі авіалюбителів і вже встиг самостійно виконати кілька польотів на маленькому навчально-тренувальному літаку.

    Через кілька місяців після того, як майбутній космонавт закінчив навчання, його призвали на проходження армійської служби у військове авіаційне училище в Чкалова. Там у Гагаріна виник серйозний конфлікт, який ледве не коштував молодій людині життя. Гагарін, призначений помічником командира взводу, був надзвичайно суворим по частині дисципліни, що, зрозуміло, не влаштовувало його однокурсників. Одного разу вночі його піймали і жорстоко побили, після чого хлопець пролежав у лікарні місяць, перш ніж зміг повернутися до служби. Примітно, що ця подія анітрохи не зламало бойовий дух, ставлення до підопічних він не поміняв.

    Курсант Гагарін легко справлявся з будь-якими завданнями, крім посадки літака. Апарат постійно клював носом, і з-за того, що вимоги до осіб, що навчаються були вкрай суворі, було прийнято рішення відрахувати Гагаріна.

    Молодий чоловік, не представляв без неба свого життя, готувався вже поставити хрест на своїй кар’єрі, але в цей момент начальник училища, якому не давали спокою загадкові невдачі кращого студента, звернув увагу на маленький зріст хлопця і припустив, що саме із-за цієї проблеми він має проблеми з кутом огляду під час посадки. Гагаріну дали ще один шанс, при цьому перед польотом поклали на крісло підкладку, що збільшила висоту сидіння. Припущення виявилося вірним.

    У 1957 році Юрій Гагарін закінчив училище і почав служити в Мурманській області.

    Космонавтика

    У 1959 році Гагарін дослужив до чину старшого лейтенанта, отримавши звання військового льотчика 1-го класу. Тоді ж на державному рівні було закріплено постанову про пошук і відбір кандидатів на політ за межі Землі. Почувши про це, льотчик написав керівництву рапорт, в якому просив зарахувати його в кандидати. Після численних перевірок Гагаріна затвердили як одного з 20 передбачуваних майбутніх космонавтів. У березні 1960 року він приступив до тренувань.

    Незважаючи на жорстку конкуренцію, Гагарін зумів завоювати симпатії навіть своїх суперників. Надійний, сильний і доброзичливий хлопець нікому не заздрив, нікого не вважав краще або гірше себе, і це було видно по його поведінці та манері мови. Космонавт легко брав на себе ініціативу, працював наполегливо і з задоволенням.

    Гагарін обожнював небо і віддавався занять цілком, на інше у нього просто не було часу. В результаті за анонімним питання, проведеним серед кандидатів у космонавти, більша частина назвала саме Гагаріна як людини, найбільш підходящого для першого польоту в космос. Незважаючи на те, що льотчик не був лідером ні в одній галузі підготовки, по поєднанню навичок, рис характеру та психологічної стійкості саме він був визнаний ідеально пристосованим для подорожі в космос.

    У 1961 році через суперництва зі США виникла необхідність, як можна швидше остаточно визначитися з кандидатурою і здійснити політ максимум на початку другої декади квітня, так як з’явилися відомості, що 20 квітня планується запуск американської ракети з людиною на борту. Серед трьох запропонованих лідерів в якості першого космонавта вибрали Гагаріна, це сталося в самий останній момент, менше ніж за місяць до польоту. Германа Титова затвердили запасним.

    Перший в космосі

    Політ на кораблі «Восток» був пов’язаний з величезними ризиками для життя Гагаріна. Через поспіх не були продубльовані деякі важливі системи, корабель не устатковувався системою м’якої посадки, навіть не була створена система аварійного порятунку на випадок неполадок під час старту. Шанс, що перший космонавт загине, так і не піднявшись у повітря, був дуже великим.

    12 квітня 1961 року відбувся зліт з космодрому «Байконур». Всі знають цю легендарну фразу «Поїхали!». Через те, що виникли проблеми з обладнанням, Гагарін піднявся на 100 кілометрів вище, ніж спочатку планувалося. Якщо б виникли проблеми з гальмовою установкою, космонавту довелося б повертатися на Землю більше місяця, при цьому запас води і їжі був розрахований всього на 10 днів.

    Незважаючи на численні проблеми Юрій Гагарін благополучно спустився з атмосфери. Його апарат приземлився не там, де планувалося, а тому космонавта довезли до найближчого селища, і вже звідти зателефонував начальству з доповіддю про успішне приземлення і відсутності травм. Оскільки політ був секретним, навіть радянські ЗМІ дізналися про технологічному прориві рідної держави тільки на наступний день.

    Як тільки інформація стала доступна, Гагарін перетворився в зірку світового масштабу. Цьому чимало посприяв Хрущов, який наполягав на гідному прийомі героя. 14 квітня відбулося грандіозне свято на честь космонавта.

    Через місяць Гагаріна відправили за кордон, де йому належало відвідати більше 20 країн, працюючи в тому числі і в дипломатичному ключі. У всіх цих поїздках Гагарін зарекомендував себе як тактовний і привабливий молодий чоловік. Його особиста харизма чимало сприяла зміцненню позитивного іміджу СРСР.

    Наступні кілька років Юрій Гагарін займався в основному громадською діяльністю, майже не займаючись льотної службою. Знаменитий космонавт чимало зусиль доклав до популяризації космонавтики, сам готувався стати членом місячного космічного екіпажу. Також майор Гагарін поступив у Військово-повітряну інженерну академію, яку закінчив за місяць до загибелі.

    Особисте життя

    У 1957 році Юрій Гагарін одружився на Валентині Горячевою, співробітниці Медичного управління при Центрі управління польотами.

    У цьому шлюбі у подружжя з’явилося дві дівчинки: Лена — в 1959 році, а Галина з’явилася на світ за місяць до легендарного польоту батька в березні 1961.

    Після смерті чоловіка Валентина Горячева заміж не вийшла.

    Загибель

    27 березня 1968 року Гагарін виконував тренувальний політ і з невідомих причин здійснив маневр, з якого не зміг вийти. Літак врізався в землю, Гагарін і його інструктор Володимир Серьогін загинули.

    Однією з можливих причин трагедії називають зближення і різке ухилення від іншого літака, в результаті чого Міг-15УТІ Гагаріна пішов у штопор. Із-за неправильних даних про метеоумови і показників приладів льотчики просто не встигли вивести літак з падіння. Довгі роки істина залишалася невідомою.

    Тільки в 2013 році космонавт Олексій Леонов поділився розсекреченої інформацією з пресою. Вищеназвана версія повністю підтвердилася. Незрозумілим чином поруч з літаком Гагаріна і Серьогіна виявився винищувач СУ-15, який своїм потоком увігнав Міг-15УТІ в спіраль. Льотчики загинули, не встигнувши вивести літак з падіння.

    Фільмографія

    • Так починалася легенда
    • Гагарін. Перший в космосі

    Фото

    Юрій Гагарін

  • Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
    Добавить комментарий

    ;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: