Юрій Озеров — біографія, особисте життя, фото, фільми та останні новини

Юрій Озеров

(біографія, фото, відео) Yuriy Ozerov

фотографія Юрій Озеров

  • Ім’я: Юрій Озеров ( Yuriy Ozerov )
  • Дата народження: 26 січня 1921 р.
  • Вік: 80 років
  • Дата смерті: 15 жовтня 2001 р.
  • Місце народження: Москва
  • Діяльність: кінорежисер, сценарист, педагог
  • Сімейний стан: одружений

    Юрій Озеров: біографія

    Юрій Миколайович Озеров — великий радянський кінорежисер-монументаліст, з’явився на світ в родині співака Великого театру Миколи Миколайовича Озерова та Надії Іванівни Сахарової в 1921 році. Предки Юрія по батьківській лінії були священиками, які, як відомо, володіють могутніми гарними голосами. А по материнській лінії дідом Юрія Миколайовича був лікар Іван Сергійович Цукрів. Знаменитим став і молодший нащадок родини — Микола Миколайович Озеров, який прославився на весь Радянський Союз як спортивний коментатор.

    Юрій Озеров в дитинстві
    Юрій Озеров з мамою і братом | Сучасний музей спорту

    З ранніх років хлопчики ввібрали в себе дух високої культури: у будинку батьків часто гостювали імениті актори, режисери та співаки: К. С. Станіславський, А. В. Нежданова, Л. С. Собінов, в. І. Качалов, С. М. Козловський, С. Я. Лемешев. У сімейному архіві збереглося фото, де на руках у батька російської театральної школи К. Станіславського сидить маленький Юра.

    В сім’ї Озеровых шанували матір Надію Іванівну. Для всіх домочадців вона була еталоном жіночності та материнства. Свою синівську любов брати Юрій і Микола пронесли через усе життя.

    Війна

    У дитинстві Юрій Озеров захопився написанням картин. Він навіть відвідував художню школу, де робив успіхи. Але по закінченні десятирічки він приймає рішення вступати на акторський факультет. У 1939 році Юрій проходить за конкурсом Московський театральний інститут (ГІТІС), де провчився два роки до початку війни. Але 22 червня 1945 року його плани, а також плани і мрії багатьох радянських громадян того часу, були зруйновані.

    Юрій Озеров в молодості
    Юрій Озеров в молодості

    Юрій Озеров відразу ж йде по призову в радянську армію зв’язківцем. Він пройшов усю війну і дослужився до звання майора, закінчивши за рік до перемоги Військову академію. У битві під Кенігсбергом, бачачи весь жах того, що відбувається, молодий лейтенант дав собі слово, що якщо йому вдасться вижити, то він обов’язково зніме про це кіно. І він залишився живий.

    Юрій Миколайович нагороджений багатьма орденами, серед яких медалі «За оборону Москви», «За взяття Кенігсберга», «За перемогу над Німеччиною».

    Фільми

    Відразу після перемоги молодий військовий вирішує продовжити перерване освіта і надходить на театрознавчий факультет театрального інституту. Але участь у ВВВ наклало свій відбиток на світогляд молодої людини. Він не може знайти спільну мову з однокурсниками, колишніми випускниками шкіл, і приймає рішення перевестися на режисерський факультет Вдіку.

    Його майстром стає В. Савченко, талановитий педагог, який виховав цілу плеяду грандіозних майстрів радянського кіномистецтва: С. Бондарчука, А. Алова, Ст. Наумова, М. Хуциєва, Ф. Миронера, Л. Файзієва, С. Параджанова, Ю. Вишинського.

    Серед своїх нових однокурсників, які прагнули до індивідуальності, до пошуку нових форм і змісту, Юрій Озеров завжди вирізнявся прихильністю до реалізму. Але обрані їм сюжети і манера подачі матеріалу завоювали серце глядача своєю глибиною і правдивістю.

    Юрій Озеров
    Юрій Озеров | Kinofilms

    Вже перші роботи режисера увійшли у скарбницю світового кінематографу. Це кінострічки «Арена сміливих» про радянському цирку, «Син», де головну роль зіграв висхідна зірка Л. Харитонов, «Кочубей» — легенда про героя громадянської війни з Н. Рибніковим у головній ролі.

    Цікавить Юрія Озерова і радянське мистецтво. Так з’являється фільм «святковий вечір» про знаменитих у той час музикантів Ріхтера, Ойстраха, Когана. Успішним досвідом стала стрічка за розповідями Ярослава Гашека «Велика дорога», яка була створена разом з чеськими кінематографістами в гумористичній манері.

    Знаменною подією тих років стає картина «Фортуна» про історію албанського звільнення під час війни з фашистами, яка була створена спільно з албанськими колегами. Талановитий режисер поступово підходить до важливої для себе теми: Великій Вітчизняній війні.

    Головна тема творчості

    У 1963 році на екрани виходить американський фільм «найдовший день», що розповідає про створення другого фронту американцями і англійцями. За версією західних кінематографістів виходило, що основну роль у перемозі над фашизмом зіграв саме західний фронт. Що в цей час відбувалося в СРСР та на сході Європи, у кінострічці замовчується. Цей фільм став потрясінням для багатьох вітчизняних діячів мистецтва, які на власному досвіді відчули всі тяготи війни.

    Юрій Озеров з братом Миколою
    Юрій Озеров з братом Миколою | Сучасний музей спорту

    Після розмови з партійним керівництвом Юрій Озеров береться за створення кіноепопеї під назвою «Звільнення». Цей фільм поєднав у собі риси документального і художнього кіно. Всі батальні сцени з пересуванням військ були відтворені з документальною точністю. А великий емоційний накал гри акторів надав потрібне звучання всьому фільму. Картина йде більше 8 годин. Її негласним консультантом був сам Р. маршал Жуков.

    Костюми, техніка, реквізит створювалися за зразками часів 40-х років. У створенні кіноепопеї брали участь актори з різних країн Європи. З усіма з них Юрій Миколайович пізніше підтримував теплі стосунки.

    Юрій Озеров на зйомках
    Юрій Озеров і Михайло Ульянов на зйомках | Colors.life

    Масштабне кінотвір складається з п’яти частин і охоплює найбільш важкі і кровопролитні битви Великої Вітчизняної війни. На екрани стрічка вийшла у 1968-1972 роках в 115 країнах світу. Всі автори фільму: Ю. Озеров, В. Слабневич, А. Мягков, Бондарєв Ю. О. Курганів після прем’єри були удостоєні звання ордена Леніна.

    Наступна кіноепопея, яка складається з чотирьох картин, «Солдати перемоги» з’явилася на світ в кінці 70-х. Над ній також працювала міжнародна команда професіоналів. Режисер Юрій Озеров отримує світове визнання. Всюди, на зарубіжних кінофестивалях його і ще двох маститих режисерів сучасності С. Бондарчука і С. Ростоцького називають «трьома богатирями» радянського кіномистецтва.

    Юрій Озеров
    Юрій Озеров | Калінінградська область

    У 80-ті роки військову тематику режисера продовжили фільми «Сталінград», «Битва за Москву». До них Юрій Озеров, як і до всіх своїх кинороманам, сам писав сценарії. Останньою його роботою про війну стали картини 90-х «Трагедія століття» і «Ангели смерті».

    Не залишив режисер і документалістику. Напередодні Олімпіади-80 була створена стрічка «Спартакіада», а по її закінченні фільм «О спорт — ти світ!». Таким чином весь радянський народ у той час зміг побачити хроніку подій Московських Олімпійських ігор. А кадр відлітає олімпійського ведмедика став одним з найбільш пам’ятних.

    Особисте життя

    Про першу дружину Юрія Озерова Раїсі Сухомлиной відомо тільки те, що вона стала матір’ю першого сина режисера — Володимира, який отримав згодом звання доктора технічних наук і став професором математичної кафедри МДУ. Всього у Юрія Миколайовича було двоє дітей. Другий син Юрія Озерова Микола на даний момент живе в Індії і працює перекладачем.

    У режисера чотири онука — Володимир, Анна, Степан і Юрій, правнук — Дмитро. Онук Володимир був убитий за нез’ясованих обставин в 2003 році.

    Діляра Озерова
    Діляра Керимовна, дружина режисера | Перший канал

    Друга дружина Діляра Керимовна була молодша за свого чоловіка на 10 років. Вона працювала художником по костюмах. Вперше вони зустрілися на знімальному майданчику фільму «Фортуна» і більше не розлучалися. Дружина була його вірним другом і соратником, при цьому залишалася завжди красивою і чарівною жінкою.

    На фестивалі в Будинку Ханжонкова «Жінки кіно» Діляра Озерова отримала нагороду «Дружина режисера — більше ніж дружина». Вона до кінця виконала свій обов’язок перед улюбленим чоловіком і проводила Юрія Миколайовича в останній шлях в жовтні 2001 року.

    Фільмографія

    • Арена сміливих (1953)
    • У святковий вечір (1954)
    • Син (1955)
    • Кочубей (1958)
    • Фортуна (1959)
    • Велика дорога (1962)
    • Звільнення: Вогняна дуга (1968)
    • Звільнення: Прорив (1969)
    • Звільнення: Напрямок головного удару (1970)
    • Звільнення: Битва за Берлін (1971)
    • Звільнення: Останній штурм (1971)
    • Солдати свободи (1976)
    • Балада про спорт (1979)
    • О спорт, ти – мир! (1980)
    • Битва за Москву (міні-серіал, 1985)
    • Сталінград (1989)
    • Трагедія 20-го століття (серіал, 1993 – 1994)
    • Ангели смерті (1993)
    • Великий полководець Георгій Жуков (1995)

    Фото

    Юрій Озеров

  • Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
    Добавить комментарий

    ;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: